Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Які твердження щодо самореалізації в підлітковому віці є правильними? I. Для формування особистості надзвичайно важливою є самоорганізація. II. Самореалізуватися — означає відобразити свій внутрішній світ у діяльності, показати його іншим людям. III. Формування особистості здійснюється виключно в підлітковому віці. а) I, II та III б) лише I та III в) лише II та III г) лише I та II 2. Учні, які беруть участь у Всеукраїнських олімпіадах з біології, здійснюють: а) творчу самореалізацію б) соціальну самореалізацію в) пасивну самореалізацію г) професійну самореалізацію 3. Два учні на уроках з основ здоров’я обговорювали процеси самопізнання і формування особистості. Перший учень сказав, що самопізнання може заважати використанню своїх можливостей у навчанні й у спілкуванні з іншими людьми. Інший заперечив, що самопізнання є засобом найповнішого використання своїх можливостей і здібностей. Хто з них правий? а) обидва праві б) лише другий в) обидва неправі г) лише перший 4. Оцінку людиною власних можливостей, якостей, переваг і недоліків називають: а) самореалізацією б) самооцінкою в) самопізнанням г) саморозвитком 5. Самореалізація — це: а) оцінка власних здібностей, якостей і вчинків, оцінка самого себе як особистості б) виявлення й розвиток своїх здібностей в усіх сферах діяльності в) вибір критеріїв і норм оцінювання себе, формування власних цінностей з огляду на потреби соціуму г) усвідомлення й оцінка власних дій, психічних процесів і станів 6. Які твердження щодо формування особистості є правильними? I. Особистість людини формується шляхом самопізнання, самовизначення, самовиховання, самоконтролю, самооцінки. II. Особистість має такі якості, як відповідальність, гідність, індивідуальність, громадська активність, твердість поглядів і переконань. III. Самопізнання є необхідною умовою саморозвитку особистості. а) лише II та III б) лише I та II в) I, II та III г) лише I та III . 7. Два учні на уроках з основ здоров’я обговорювали чинники, що впливають на самооцінку людини. Перший учень сказав, що на самооцінку людини впливає рівень її домагань, бо саме співставлення рівня своїх домагань з реальними результатами своєї діяльності впливає на самооцінку. Інший учень вважав, що на самооцінку особистості впливають насамперед думки інших людей, бо людина орієнтується в своїй поведінці на оцінку референтної групи. Хто з них правий? а) обидва праві б) лише другий в) обидва неправі г) лише перший 8. Життєве самовизначення: а) пов’язане з формуванням цінностей, пошуком відповіді на запитання: «Яким бути?» б) пов’язане з пошуком сенсу свого життя, вибором стилю й стратегії життя в) це пошук відповідей на запитання: «Яких норм поведінки дотримуватися?», «Як ставитися до інших людей?», «Як оцінювати себе й свої вчинки?» г) полягає в обранні професії за власним рішенням, а не під зовнішнім впливом 9. Завдяки емоціям ми краще розуміємо одне одного. Яка це функція емоцій? а) захисна б) комунікативна в) нейтральна г) регулювальна 10. Два учні на уроках з основ здоров’я обговорювали методи самоконтролю. Перший учень сказав, що самоконтроль поведінки — це контроль лише власних дій, а ось контролювати свої думки при цьому зовсім не обов’язково. Інший заперечив, що, навпаки, самоконтроль поведінки неодмінно передбачає вміння контролювати свої думки. Хто з них правий? а) обидва праві б) лише другий в) обидва неправі г) лише перший 11. Які твердження щодо вміння вчитися є правильними? I. Ніхто не може нас примусити захотіти навчатися, бо навчання є процесом суто особистим, ніхто не може за нас навчатися, нам тільки можуть до а навчатися ми маємо самі. II. Для кожної людини характерний свій індивідуальний стиль навчання. III. Для ефективного навчання треба вміти планувати свій час. а) лише II та III б) лише I та II в) I, II та III г) лише I та III 12. За провідним каналом сприйняття інформації особисті сприйняття бувають... Виберить всі прависьні варіанти а) Візуали б) Індивідуали в) Аудіали г) Кінестетики
Ғылым адамзат қоғамының ерте дәуірінен, а ң танымдық және өндірістік қажеттілігінің арасы ажырамай тұрған кезеңнен бастау алады. Ежелгі Шығыста (Бабыл, Мысыр, Үндістан, Қытай) болашақ ғылымға негіз болған білімнің алғашқы нышандары қалыптасты. Оның алғышарты ретінде мифологияны атауға болады. Онда алғаш қоршаған орта туралы бүтін, тұтас, жан-жақты танымдық жүйе қалыптастыруға ұмтылыс болды. Бірақ танымның бұл формасы өзінің діни-антро сипатына байланысты нағыз ғылымнан алшақ жатқан еді.Ғылымды қалыптастыру – мифологиялық жүйені сынау мен бұзуды талап етті.Орта ғасырларда ғылымның дамуына Шығыс, араб елдері Орта Азия ғалымдары (әл-Фараби, Әбу Әли ибн Сина, Ибн Рушд, Бируни, Махмұт Қашқари, Жүйнеки, т.б.)