Сообщение по теме: 1 при раздичныхвидах повреждений

В учебном процессе можно выделить три вида межпредметных связей, интегрирующих ОБЖ с другими предметами:

Предшествующие, когда при раскрытии того или иного во педагог опирается на знания обучающихся, полученные при изучении других предметов. Так, например, при изучении в 7 классе темы «Последствия извержения вулканов. Защита населения» обучающиеся опираются на знания о вулканах, их строении и размещении на Земле, полученные на уроках географии.

Сопутствующие, когда ряд фактов, понятий, определенная информация одновременно разбираются на уроках ОБЖ и в курсах других предметов. К сожалению, реализация такого вида связей – дело случая, хотя при хорошо продуманном и высокоорганизованном учебно-воспитательном процессе сопутствующие связи должны стать основными.

Перспективные, когда изучение материала по ОБЖ опережает их рассмотрение на уроках по другим предметам. Так, например, в 8 классе обучающиеся знакомятся с аварийно химически опасными и радиоактивными веществами, о большинстве из которых на уроках химии им только предстоит узнать.

Таким образом, в курсе ОБЖ предметные знания обучающихся о безопасности, усваиваемые на уроках других учебных дисциплин, обобщаются, систематизируются, корректируются, дополняются, уточняются, выступают основой формирования умений и навыков безопасного поведения. В то же время знания и умения, усвоенные на уроках ОБЖ, совершенствуются на уроках химии, физики, биологии, физической культуры и других дисциплин.

В современной практике обучения курс ОБЖ интеграции усилий педагогов и обучающихся в формировании системы знаний и умений безопасной жизнедеятельности.

Приведу несколько примеров межпредметных связей на уроках из своей практики:

ОБЖ - математика – умение делать математические расчёты при решении ситуационных задач по ОБЖ, анализировать графики;

ОБЖ - география – умение найти на карте район чрезвычайной ситуации, определить стороны горизонта и своё местонахождение на местности;

ОБЖ - история – дополнительное знакомство с историческими фактам: например, с историей пожарного дела, историей гражданской обороны нашего государства, Днями воинской славы России;

ОБЖ - литература – использование литературных произведений при изучении чрезвычайных ситуаций различного характера. Например, для самостоятельного определения и формулирования обучающимися темы урока.

Примером реализации межпредметных связей во внеурочной деятельности служат проекты по ОБЖ, создаваемые обучающимися. Так, например, совместно со мной руководителем исследовательской работы обучающихся 10 класса «Неизвестное об известном» о влиянии табакокурения на здоровье подростка, выступил учитель информатики, за консультацией участники проекта обращались к учителям биологии и химии.

Тесное сотрудничество обучающихся с учителями истории и литературы нам проводить поисково-исследовательские работы по истории родного края.

Межпредметные связи успешно реализую с обучающимися 5 класса, посещающими кружок «Юные инспектора движения». Лекторская группа кружка проявляет свои в написании статей и подборе информации для газеты «В гостях у Светофорчика».

Педагогическая практика показывает, что широкое использование межпредметных связей позволяет формировать у обучающихся такие межпредметные умения, как: устанавливать и объяснять причинно-следственные связи явлений различной природы, систематизировать и обобщать знания об общем объекте изучения, решать задачи, требующие комплексного применения знаний, полученных при изучении разных предметов естественного цикла.

Таким образом, если знания, навыки и умения, приобретаемые на занятиях по различным дисциплинам, будут взаимосвязаны, взаимообусловлены и будут представлять собой единый комплекс, человек сможет успешно действовать в чрезвычайных ситуациях мирного и военного времени, при выполнении сложных жизненных задач.

юдина не тільки пізнає дійсність в процесах сприймання, пам’яті,

мислення, уяви, але разом з тим так чи інакше ставиться до різних фактів

життя, переживає ті чи інші почуття по відношенню до них. Одні явища

дійсності радують її, інші засмучують, одні викликають захоплення, інші –

бентежать тощо. Радість, смуток, захоплення, гнів та ін. – все це різні види

суб’єктивного відношення людини до дійсності, переживання того, що на

неї діє.

ПОЧУТТЯ – це переживання людиною свого ставлення до того, що

вона пізнає, робить, до інших людей і до самої себе.

Емоції та почуття органічно взаємопов’язані, але за змістом і

формою переживання вони не тотожні. Емоція — це загальна активна форма

переживання організмом своєї життєдіяльності.

Функції емоцій: сигнальна, регулювальна, комунікативна.

За до емоцій людина довідається, наскільки значимі

пізнавані нею предмети або явища для задоволення її потреб. Чим більше

значення мають пізнавані об’єкти, тим більш глибокі переживання людини.

Таким чином, емоції виконують сигнальну функцію.

Крім того, стійкі переживання певним чином змінюють поведінку

людини, направляють і підтримують її, що дозволяє говорити про

регулювальну функцію емоцій.

Виділяють також комунікативну функцію емоцій. Зовнішні прояви

емоцій у міміці, пантоміміці дозволяють інформувати інших людей про своє

ставлення до предметів і явищ дійсності.

Фізіологічні основи почуттів.

Коли людина переживає почуття в корі великих півкуль виникає

збудження, яке розповсюджується і на підкоркові центри. У відділах мозку,

які лежать нижче кори великих півкуль, знаходяться різні центри

фізіологічної діяльності організму: дихальної, серцево-судинної, системи

травлення та ін. Тому збудження підкоркових центрів викликає посилену

діяльність ряду внутрішніх органів. В зв’язку з цим переживання почуттів

супроводжується зміною ритму дихання, серцевої діяльності, змінюється

кровопостачання окремих частин організму.

Кора великих півкуль в нормальних умовах здійснює гальмуючий

вплив на підкоркові центри і таким чином стримуються зовнішні прояви

емоцій. Якщо кора мозку приходить в стан надмірного збудження при дії

подразників великої сили, при перевтомі, при сп’янінні, то збуджуються і

центри, які лежать нижче кори, внаслідок чого зникає звична стриманість.

Важливі дані для розуміння природи емоцій були також отримані

при вивченні функціональної асиметрії мозку. Зокрема, виявилося, що ліва

півкуля більшою мірою пов’язана з виникненням і підтриманням

позитивних емоцій, а права – з негативними емоціями.