Дата прихода осени по старинному календарю коми

Встановити 100% безпеку харчових продуктів науково неможливо. Втім, аргументувати безпечність генетично-модифікованої їжі тільки на принципі Argumentum ad Ignorantiam було б помилково. Тому генетично-модифіковані продукти проходять докладні аналізи, що базуються на сучасних наукових знаннях.

Одним з можливих ризиків вживання генетично модифікованої їжі розглядається її потенційна алергенність. Коли новий ген вбудовують в геном рослини, то кінцевим результатом є синтез в рослині нового білка, який може бути новим в дієті. Через це ми не можемо визначити алергенність продукту, базуючись на минулому досвіді. Теоретично, кожний протеїн може потенційно бути тригером алергійної реакції, якщо на його поверхні є специфічні місця зв'язку до IgE антитіл. Антитіла, які специфічні для конкретного антигену, виробляються в організмі індивідууму, чутливого до алергену. Чутливість до алергенів часто залежить від генетичної схильності. Розрахування алергійного потенціалу не можна зробити зі 100%-ною впевненістю. Нові потенційні алергени формуються також у сортах конвенційної селекції, але відслідкувати подібні алергени дуже важко, крім того, процедура допуску конвенційних сортів аналізу на алергенність не передбачається.Окремі продукти генів, що переносяться в організм генно-інженерними методами, можуть демонструвати токсичні властивості. В 1999 році опублікована стаття Арпада Пуштаї (Árpád Pusztai) щодо токсичності генно-модифікованої картоплі для щурів. В картоплю було вбудовано ген лектину з підсніжника з метою підвищити стійкість картоплі до нематод. Згодовування картоплі щурам продемонструвало токсичний ефект генно-модифікованого сорту[34]. Опублікуванню даних передував гучний скандал, оскільки результати були представлені до експертної оцінки науковцями. Запропоноване Пуштаї пояснення, що менше лектин, а скоріш б перенесення гену, викликав токсичний ефект, не підтримане більшістю науковців, оскільки даних, представлених у статті, недостатньо для формулювання саме таких висновків. Розробка трансгенної картоплі з геном лектину припинена.

Однією з проблем, пов'язаних з трансгенними рослинами є потенційний вплив на ряд екосистем.

Объяснение:

Нервная система и органы чувств

Над хордой расположена нервная трубка (от неё к внутренним органам и поверхности тела отходят многочисленные нервы).

Органами чувств являются светочувствительные глазки (ланцетник отличает свет от темноты). В тонкой коже есть осязательные клетки, благодаря которым ланцетник воспринимает различные прикосновения.

Пищеварительная система

Под хордой располагается пищеварительная система. На переднем конце тела снизу имеется ротовое отверстие, через которое мелкие организмы, служащие ланцетнику пищей, с током воды попадают в широкую глотку.

Глотка имеет множество отверстий — жаберных щелей, через которые удаляется вода. Пищевые частицы направляются в кишечник, где пища переваривается. Непереваренные остатки удаляются наружу через анальное отверстие.

Кровеносная и дыхательная системы

Кровеносная система замкнутая: кровь циркулирует по двум главным сосудам — спинному и брюшному, а также по тонким их ответвлениям и множеству тончайших капилляров. Ими пронизаны и ткани глотки вокруг жаберных щелей.

Газообмен у ланцетника идёт в межжаберных перегородках. Через тонкие стенки капилляров в кровь поступает кислород, а из крови выделяется углекислый газ. Обогащённая кислородом кровь разносится по спинному сосуду, а насыщенная углекислым газом — течёт по брюшному сосуду к жаберным капиллярам. Сердца у ланцетника нет. Кровь движется благодаря сокращениям стенок брюшного сосуда.

Выделительная система

Органы выделения ланцетника во многом похожи на органы выделения кольчатых червей (тонкие извитые трубочки, открывающиеся наружу).

Размножение

Все ланцетники — раздельнополые животные. Половые органы: у самок — яичники, у самцов — семенники.

Оплодотворение наружное. Самец и самка вымётывают половые продукты в воду — там и происходит оплодотворение. Из оплодотворённых икринок развиваются личинки, сначала плавающие в толще воды, а затем опускающиеся на дно, где и превращаются во взрослых ланцетников