:составь цепь питания которая сложилась на лугу из четырёх звеньев

Відповідь:

Азо́тний цикл  (колообіг азоту) — геобіохімічний цикл, що описує процес замкнутих взаємопов'язаних шляхів, якими азот циркулює через екосистеми та в земній біосфері.

Біосфера складається з двох сполучених «резервуарів» з азотом — величезного (в ньому знаходиться азот, що міститься в атмосфері (4•1015 тонн) і океанах (20•1012 тонн)) і зовсім маленького (в ньому знаходиться азот, що міститься в живих істотах). Між цими резервуарами є «вузький прохід», в якому азот тим чи іншим зв'язується (близько 100 млн тонн щорічно). Азот у формі неорганічних сполук, таких як нітрати у ґрунті, абсорбується рослинами і перетворюється на органічні сполуки у тканинах рослин. Частина цього азоту, яким живляться травоїдні тварини, потрапляє до хижаків, які харчуються травоїдними. У нормальних умовах азот з навколишнього середовища потрапляє через цей прохід в біологічні системи і повертається в навколишнє середовище після загибелі біологічних систем до ґрунту у вигляді екскрементів чи мертвих організмів. Там він під впливом бактерій, переходить у неорганічну форму. Лише 4 млн тонн міститься в тканинах рослин і тварин — усе інше накопичується в розкладаючих мікроорганізмах і врешті-решт повертається в атмосферу. Деякі бактерії, азотфіксатори, здатні фіксувати атмосферний азот.

Пояснення:

Территория Воронежской области была обитаема со времен палеолита[1]. Предположительно, ашельским периодом датируются находки оббитых кварцитов, обнаруженные у села Шубное Острогожского района[2].

Микулинским интерстадиалом датируется фрагмент правой лопатки ископаемого человека современного типа с неандерталоидным компонентом, найденный в местонахождении Шкурлат-III (по названию села Шкурлат 3-й, расположенного у края гранитного Павловского карьера) в 1980—1981 годах[3].

Здесь находят следы древнейшего пребывания человека разумного на Русской равнине (Костёнковские стоянки). Воронежская земля в то время представляла собой приледниковую тундру, где обитали мамонты, шерстистые носороги и дикие лошади[4]. Популяции, обитавшие в этих краях ок. 37—32 тыс. лет назад (Костёнки-14 (Маркина гора), Костёнки-12) вымерли и не является предковыми для нынешнего населения как Подонья, так и всей Русской равнины[5][6].

Период мезолита и неолита слабо представлен археологическими находками и представляет собой "белое пятно" истории.

У хутора Мостище в Острогожском районе существует памятник эпохи бронзы — каменный лабиринт. Мостищенский лабиринт является первым известным мегалитическим сооружением средней полосы России.

В бронзовом веке (II тыс. до н. э.) на территории края селились скотоводческие племена абашевской культуры.