Вокруг какой оси врвшается земля: настоящей или воображаемой?

Недотримання питного режиму протягом дня загрожує зневодненням організму. При водовтрати 15-25% від загальної маси тіла починаються незворотні процеси, що ведуть до загибелі людини.

Ось чому питання вживання питної води настільки актуальне. Не менш важливі й показники її якості, а також рівень запасів води в світі. Що стане з планетою в разі її "зневоднення" і які прогнози?

Чистої питну воду, строго кажучи, називати не можна. З точки зору хіміка чиста вода - це дистилят, вільний від усіх домішок і мікроорганізмів. Для мікробіолога чиста вода - ідеальне середовище для бактерій. Для нас чиста вода - рідина, збагачена мінералами, яку можна без ризику для здоров'я пити щодня.

Кришталево чистої води в природі не існує, хіба що у вигляді формули в шкільних підручниках хімії. Пояснюється це вода є універсальним розчинником. У ній з легкістю розчиняється більшість домішок, мінералів і речовин.

У старих публікаціях можна було зустріти інформацію, що відносно чистою вважається джерельна, дощова вода і роса. Сьогодні ж можна говорити, що це не зовсім так. Джерельна вода містить в своєму складі частинки порід, через які вона пробивалася, а дощова, в тому числі і роса, забруднена домішками з атмосфери конкретного регіону.

Се́ргий Ра́донежский[Коммент. 1],игумен Радонежский, игумен земли Русской, всея Руси чудотворец (в миру Варфоломе́й; 3 мая 1314 года[Коммент. 2] или май 1322 года[Коммент. 3] — 25 сентября1392 года) — монах Русской церкви, преподобный, основатель ряда монастырей, в том числе Свято-Троицкого монастыря под Москвой (ныне Троице-Сергиева лавра).

Духовный собиратель русского народа, с которым связаны культурный идеал Святой Руси и возникновение русской духовной культуры (и русской культуры вообще)[1]. Письменного наследия не оставил, однако известны его духовные наставления, в частности, его завещание всем людям Святой Русской земли «Любовью и единением

Известен также как представитель деятельного исихазма, основоположник русского старчества[1] и возобновитель монашеского общежития[⇨], которое идёт от Антония и Феодосия Печерских. С XV века почитается Русской православной церковью в лике святых как преподобный[⇨] и считается величайшим подвижником, печальником, молитвенником, небесным воеводой земли Русской.

С древних времён почитался православными[3][4] и старообрядцами[5] исторической Руси как величайший подвижник Русской земли. Считается покровителем учащейся молодёжи.

Почитание Сергия Радонежского, ограниченное до начала XX века почти исключительно пределами исторической Руси, после революции 1917 года распространилось далеко за её пределы, что стало заслугой послереволюционной эмиграции[6].

С 1969 года по распоряжению папы Павла VI имя преподобного Сергия включено в богослужебный календарь всей римско-католической церкви[7].

Дни памяти у православных, старообрядцев и восточных католиков:

В Русской православной церкви имеются и другие дни памяти[⇨].

В приходах западных обрядов римско-католической церкви и в церквах англиканского сообщества день памяти — 25 сентября по григорианскому календарю