Какими изобритениями древних ученых пользуються современые люди

Точно не знаю...но думаю грамота ( ведь учились писать ещё до Кирилла и Мефодия)

Колесо, ветряная мельница, рычаг, блок, винт Архимеда,
огонь, повозка, письменность, бумага, порох и огнестрельное оружие,
электричество, пенициллин, парус, плуг, письменность, компас.

Бабичев, Фёдор СемёновичДата рождения:

28 февраля 1917

Место рождения:

село Бобриково, нынеЛуганской области

Дата смерти:

28 апреля 2000 (83 года)

Место смерти:

город Киев

Страна:

СССР, Украина

Научная сфера:

органическая химия

Место работы:

Киевский государственный университет

Альма-матер:

Киевский государственный университет

Научный руководитель:

Яворский В.П., Киприанов А.И.

Известные ученики:Воловенко Ю. М.Ковтуненко В. А.Известен как:

исследователь в области тонкого органического синтеза, химии азотистыхгетероциклов

Награды и премии: (1971) (1976)премия АН УССР им. Л.В. Писаржевского (1985) (1987)премия НАН Украины им. А.И. Киприанова (1995)Государственная премия Украины в области науки и техники (1998)

Морська вода містить в розчиненому вигляді практично всі елементиперіодичної таблиці хімічних елементів.
H2O 53,6Na+ 0,546Cl- 0,469Mg2+ 0,0528SO42- 0,0283Ca2+ 0,0103K+ 0,0102CT 0,00206Br- 0,000844BT 0,000416Sr2+ 0,000091F- 0,000068

Наукове обґрунтування появи солоної води в морі було покладено роботами сера Едмонда Галлея в 1715 році. Він висунув гіпотезу, що сіль й інші мінерали вимивалися із ґрунту й доставлялися в море річками. Досягши океану, солі залишалися й поступово концентрувалися. Хеллі помітив, що більшість озер, що не мають водного зв'язку з океанами, мають солону воду. Теорія Хеллі почасти вірна. Доповнюючи її, варто згадати, що натрій вимивався із дна океанів на ранніх етапах їхнього формування. Присутність іншого елемента солі — хлору, пояснюється його вивільненням (у вигляді соляної кислоти) з надр Землі при виверженнях вулканів. Натрій і хлор поступово стали основою сольового складу морської води (85 % від всіх солей).

Відомий геохімік О.П. Виноградов (середина ХХ ст.) вважав, що суміш пари і води з газами при дегазаціїмантії Землі, була вже в початковий період формування океану порівняно схожою з сучасною. Тому океанічна вода завжди мала певну солоність і не була прісною. У подальшому на склад вод океану впливало багато атмоферних і континентальних процесів. Близько 200 млн років тому, на прикінці палеозою (за даними досліджень складу проб, відібраних з давніх висохлих морів) хімічний склад води океану, в основному, сформувався і став близьким до сучасного.