Из чего делают новогоднее украшение серпантин? из бумаги из тонкого металла из ткани из стекла

Серпантин делают из фольги,бумаги

Из бумаги из тонкого металла

Значение природного сообщества для человека. Луга являются незаменимым источником корма для скота: здесь заготавливается прекрасное сено. Также на лугах выпасают животных. Луговое разнотравье содержит в себе множество лекарственных растений, которые человек издавна использует. Большинство луговых цветов являются прекрасными медоносами. Пчелы собирают на лугах вкусных и очень полезный разнотравный мед. Луга – бесценный источник отдыха. Здесь необыкновенно красиво: разноцветные цветущие волны колышутся под ветром и солнцем, упоительные ароматы цветения и деловитый гул пчел наполняют душу радостью и спокойствием.

Влияние человека на сообщество. Из-за чрезмерного выпаса скота уменьшается разнообразие луговой растительности. При сборе луговых цветов на букеты напрасно губятся самые красивые цветы. Гораздо лучше было бы их сфотографировать и таким образом сохранить себе на память. Также уничтожаются бабочки, шмели и другие насекомые. Многие из них являются редкими и нуждаются в особой охране. Вредной является традиция сжигания весной сухой травы. При этом гибнут молодые ростки и множество полезных насекомых, почвы от этого теряют свое плодородие.

От ЦЕЙ чоловік, який жив понад 2300 років тому, залишив глибокий слід в історії науки і філософії. З плином часу інтерес до його праць не згасав, їх постійно перекладали і ретельно вивчали. За словами історика Джеймса Мак-Лаклана, «світоглядні погляди Арістотеля панували в Європі майже 2000 років». Деякі з них залишили свій відбиток у доктринах католицизму, протестантизму, а також ісламу.

Людина широкого кругозору

Арістотель писав про мистецтво, астрономію, біологію, етику, мову, закон, логіку, магнетизм, метафізику, рух тіл, задоволення, поезію, політику, психологію, риторику і про душу, яку вважав смертною. Все ж своєю славою Арістотель найбільше завдячує працям з біології і логіки.

Давньогрецькі вчені пояснювали навколишній світ на основі власних припущень і логіки. Вони вважали, що ретельні роздуми над очевидними, на їхню думку, істинами приведуть їх до правильних висновків.

Завдяки такому підходу тогочасним вченим вдалося зробити ряд розумних висновків, зокрема про те, що у Всесвіті панує вражаючий порядок. Однак основною проблемою було те, що вчені спиралися лише на власне бачення, і саме це звело багатьох мислителів, у тому числі Арістотеля, з правильного шляху. Для прикладу, вони твердили, що планети і зорі рухаються навколо Землі. На той час це було самоочевидною істиною. «Здавалося, і здоровий глузд, і досвід підтверджували  уявлення греків, що Земля є центром Всесвіту»,— каже історик Чарлз Фрімен у своїй книжці про вплив грецької філософії («The Closing of the Western Mind»).

Такий помилковий погляд не ніс би у собі великої загрози, якби залишався суто науковим. Але склалося інакше.

У лоні католицизму

У середньовічній християнській Європі деякі вчення Арістотеля стали загальноприйнятими істинами, які не піддавались сумніву. Богослови римо-католицької церкви, серед яких найбільше відзначився Фома Аквінський (бл. 1224—1274), вводили ідеї Арістотеля у свої вчення. Як наслідок, уявлення Арістотеля про те, що Земля є центром Всесвіту, переросло у католицьку догму. Цей погляд перейняли також протестантські лідери Кальвін і Лютер, твердячи, що він біблійний. (Дивіться супровідну інформацію  «Вони вичитали в Біблії те, чого там немає».)

Деякі вчення Арістотеля стали загальноприйнятими істинами

«У деяких аспектах [вчення Арістотеля] і католицизму, по суті, стало неможливо розрізнити»,— пише Чарлз Фрімен. Тому й кажуть, ніби Фома Аквінський «охрестив» Арістотеля. Але насправді це «Аквінський став наверненим на арістотелізм»,— додає Фріман. Те саме до певної міри стосується також церкви. Ось чому італійський астроном і математик Галілео Галілей, який наважився доводити на основі власних що Земля обертається навколо Сонця, постав перед інквізицією та був змушений зректися своїх поглядів *. Як не парадоксально, сам Арістотель визнавав, що наукові знання здобуваються поступово і їх доцільно переглядати. Прикро, але цього погляду церква чомусь не перейняла.

ДЕЯКІ ФАКТИ

Арістотеля переповнювала жага до знань і проймала «глибока пошана до величі і значимості Всесвіту» (з книжки «Арістотель. Короткий вступ», англ.).

Природа, вважав Арістотель, має постійне «Першоджерело руху», яке є добрим та існує за межами Всесвіту.

До заслуг Арістотеля належить заснування двох наук — біології та логіки.

Арістотель був учителем македонського хлопця, який згодом став Александром Македонським, засновникомет: