Дятел вредит осине вставляя шишки в расщелину

Нет не вредит. Так как когда из осине льётся смола она засоряится

прісна вода стала одним з найцінніших ресурсів в світі, навколо якого в майбутньому можуть вибухнути регіональні або навіть глобальні війни.

Недотримання питного режиму протягом дня загрожує зневодненням організму. При водовтрати 15-25% від загальної маси тіла починаються незворотні процеси, що ведуть до загибелі людини.

Ось чому питання вживання питної води настільки актуальне. Не менш важливі й показники її якості, а також рівень запасів води в світі. Що стане з планетою в разі її "зневоднення" і які прогнози?

Чистої питну воду, строго кажучи, називати не можна. З точки зору хіміка чиста вода - це дистилят, вільний від усіх домішок і мікроорганізмів. Для мікробіолога чиста вода - ідеальне середовище для бактерій. Для нас чиста вода - рідина, збагачена мінералами, яку можна без ризику для здоров'я пити щодня.

Кришталево чистої води в природі не існує, хіба що у вигляді формули в шкільних підручниках хімії. Пояснюється це вода є універсальним розчинником. У ній з легкістю розчиняється більшість домішок, мінералів і речовин.

У старих публікаціях можна було зустріти інформацію, що відносно чистою вважається джерельна, дощова вода і роса. Сьогодні ж можна говорити, що це не зовсім так. Джерельна вода містить в своєму складі частинки порід, через які вона пробивалася, а дощова, в тому числі і роса, забруднена домішками з атмосфери конкретного регіону.

Карл Линней родился 23 мая 1707 г. в семье сельского пастора в местечке Росхульт в Смоландии (южная часть Швеции) , а детство провел в недалеко расположенном местечке Стенброхульт, куда его родители переехали через год, в 1708 г. Отец Карла содержал у своего дома довольно большой сад, где наряду с фруктами и овощами выращивалось много разных цветов; названия их всех отец знал и свои знания любил показывать гостям. И обстановка сада, и работа в нем, и познания отца оказали на маленького мальчика глубокое влияние. Отец выделил сыну небольшое место, где тот смог развести свой маленький садик. Восьмилетний Карл уже знал множество растений, встречавшихся близ Стенброхульта и по дороге в городок Векшё, где находилась школа, в которую мальчик поступил.
Мать Карла мечтала о духовной карьере сына, но он твердо стремился к естественным наукам. Тогда все биологические дисциплины изучались на медицинских факультетах, и в 1727 г. Карл поступил на такой факультет в университете г. Лунда. Но через год перешел в Упсалу, где нашел лучшую обстановку для совершенствования своих знаний. Здесь он получил пост "демонстратора" ботанического сада. В Упсале Линней не только расширил свои познания в естественных науках, но и активно работал над развитием своих идей и подготовкой собственных трудов, которые потом будут изданы в Голландии.