Проект "профессии" план моего выступления на презентации как я оцениваю свою работу над проектом

Уточните Проект"Профессии"  в общем  или "Профессии своих родителей"?

Засвоєння сонячної енергії іїї передачу на потреби біохімічних реакцій здійснюють особливі забарвлені речовини – пігменти. Їх загальною рисою є оптична активність, тобто здатність поглинати сонячні промені у тій чи іншій зоні спектру. При цьому у спектрі з'являються так звані смуги поглинання, що відповідають ділянкам, енергія яких засвоєна пігментом.

Для вищих зелених рослин найбільш важливі два зелені пігменти:

1) хлорофіл “a”, що має зеленувато-синій колір і є основним пігментом хлоропластів;

2) хлорофіл “b” зеленувато-жовтого кольору, що входить до складу хлоропластів вищих рослин. Хлорофіл “b” переносить засвоєну ним енергію на хлорофіл “a”.

Найчастіше співвідношення молекул хлорофілу “а” і “b” в хлоропластах становить 3:1.

Крім того, у листках наявні каротиноїди. Вони мають різний колір: жовтий, червоний, помаранчевий. Найбільш поширеним з групи каротиноїдів є каротин β.

Широко представленими є і антоціани – пігменти дуже різноманітного забарвлення. Вони здебільшого містяться у вакуолях. У багатьох із них колір змінюється при зміні кислотності середовища. Підвищеному накопиченню антоціанів сприяє зростання рослин у крайніх умовах існування, саме тому на них багаті рослини високогір'їв і тундри. Кількість антоціанів збільшується за нестачі фосфору, магнію і калію.

У цілому, хлоропласти містять серію численних додаткових пігментів. Не беручи безпосередньо участі у фотосинтезі, вони, проте, важливі для його нормального протікання. Каротиноїди передають енергію засвоєних ними квантів зеленої і синьої частин сонячного спектру хлорофілу “а” і цим покращують його енергетичне забезпечення при зниженому освітленні. За високої освітленості каротиноїди, навпаки, захищають хлорофіл від фоторуйнування.

Основну функцію з поглинання енергії сонячного світла й передачі її на реакції синтезу органічних речовин виконують хлорофіли. Хлорофіл “а” поглинає близько 80% енергії в частині червоних і синьо-фіолетових променів спектру. У зоні зелених променів відбивається 40% енергії. Хлорофіл “b” поглинає в основному промені з довжиною хвилі 650 нм. Зона поглинання променів у синьо-фіолетовій частині спектру в нього дещо ширша, ніж у хлорофілу “а” (рис. 3.3).

Спектр поглинання хлорофілу “а” (1) і хлорофілу “b” (2)

Рис. 3.3. Спектр поглинання хлорофілу “а” (1) і хлорофілу “b” (2)

За рахунок додаткових пігментів хлоропласти вищих наземних рослин переважно засвоюють енергію у зоні сонячного спектру від 380 до 740 нм. Цю частину сонячного випромінювання називають фотосинтетично активною радіацією (ФАР).

За сучасними даними, вищі зелені рослини при їхньому освітленні сонячними променями за одну годину поглинають близько 390 ккал енергії на 1 м2 листової поверхні, інша частина сонячної радіації, що досягає листків, або відбивається, або фільтрується крізь них не поглинаючись. Найбільша частина засвоєної листком енергії спрямовується на переведення води в пароподібний стан з подальшим її випаровуванням. Деяка її частина йде на безпосереднє теплове нагрівання листків. І тільки порівняно невелика частина сонячної енергії (від 1 до 28%) витрачається на потреби фотосинтезу (рис. 3.4).

Як відомо, світлове випромінювання має квантований характер.

При попаданні світла на молекулу хлорофілу енергія кванта (в основному із червоної частини спектру) витрачається на переведення хлорофілу в збуджений стан. Механізм цього збудження полягає в переході одного з електронів на вищий енергетичний рівень. У молекулах  Шляхи витрачання сонячної енергії в рослин

 Шляхи витрачання сонячної енергії в рослин

Перехід електрона на збуджену орбіту під дією кванта світла

 Перехід електрона на збуджену орбіту під дією кванта світла

хлорофілу до такого збудження здатні π-електрони, тобто електрони подвійних зв'язків між атомами вуглецю. Схема цього явища наведена на рис. 3.5.

Знаходячись у системі ламел хлоропласту, молекула хлорофілу передає збуждений π-електрон у систему окисно-відновних реакцій фотосинтезу. Молекула хлорофілу при цьому є найсильнішим відновником, багатим на ен

Объяснение:

Из чего состоят легкие? Оба легких состоят из долей: трех в правом и двух в левом. Ткань этого органа – это масса тонких трубочек бронхиол, которые завершаются крошечными воздушными мешочками –альвеолами. В легких человека альвеол около 300 млн, а их общая площадь сравнима с размерами теннисного корта. У альвеол очень тонкие стенки, которые оплетают самые маленькие кровеносные сосуды в организме – капилляры. Как происходит дыхание? До рождения ребенок получает кислород непосредственно из крови своей мамы, поэтому его легкие заполнены жидкостью и не работают. В момент появления на свет малыш делает первый вдох, и с того момента его легкие трудятся без отдыха. Дыхательный центр головного мозга постоянно получает сигналы о том, какое количество кислорода в каждый конкретный момент требуется организму. Например, если человек спит, ему нужно гораздо меньше кислорода, чем тогда, когда он бежит за автобусом. Мозг посылает сообщения по нервам к дыхательным мышцам, которые регулировать объем воздуха, попадающего в легкие. Как только этот сигнал поступает, диафрагма расправляется, а мышцы растягивают грудную клетку наружу и вверх. Это позволяет максимально увеличить объем, который могут занять легкие в грудной клетке. При выдохе диафрагма и межреберные мышцы расслабляются, уменьшая объем грудной клетки. За счет этого воздух выталкивается из легких. Что происходит во время вдоха? Во время каждого вдоха воздух втягивается в нос или рот и идет вниз через гортань в трахею. Это «дыхательное горло» представляет собой трубку длиной около 10–15 см, которая разделяется на две трубочки – бронхи. По ним воздух поступает в правое и левое легкие. Бронхи ветвятся на 15–25 тысяч мельчайших бронхиол, которые заканчиваются альвеолами. Как кислород попадает в кровь? Через тонкие стенки альвеол кислород попадает в кровеносные сосуды. Здесь его подхватывает «транспорт» – гемоглобин, который содержится в эритроцитах. В это же время в обратную сторону – в альвеолы – из крови поступает углекислый газ, который удаляется из организма при выдохе. Насыщенная кислородом кровь отправляется из легких в левую часть сердца, откуда по артериям распределяется по телу. Как только кислород из крови израсходуется, кровь по венам поступает в правую часть сердца и оттуда – обратно в легкие. Что еще делают легкие? Каждый день легкие взрослого человека перекачивают около десяти тысяч литров воздуха. Последствия куренияХроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ) по праву считается самым наглядным последствием курения. К тому же, неизлечимым. Узнайте, С каждым вдохом в них поступает не только кислород, но и пыль, микробы и другие инородные объекты. Поэтому легкие также осуществляют функцию физической и химической обороны от нежелательных объектов из воздуха. На стенках бронхов располагаются крохотные ворсинки, которые задерживают пыль и микробы. В стенках дыхательных путей специальные клетки производят слизь, которая очищать и смазывать эти ворсинки. Загрязненная слизь выводится через бронхи наружу и откашливается. Что мешает легким работать? Нормальной работе легких нередко мешает сам их обладатель. Если он курит, мало двигается, обладает лишним весом и редко бывает на природе – функции легких нарушаются. как сохранить свои легкие здоровым на долгие годы. Самое важноеЛегкие прекрасно при для выполнения сложной дыхательной функции и защиты организма от вредных веществ и микроорганизмов. Тем не менее, этот отлаженный механизм легко повреждается, если человек курит или не лечит инфекцию дыхательных путей.