Вкакое время года степным растениям лучше всего? !

Степным растениям лучше всего весной.

Весной. Потому что снег тает и у растений есть много воды для того чтобы вырасти

Землеробський вплив найбільш проявляється через агротехніку і меліорацію, якими зумовлюється зниження (підвищення) рівня ґрунтових вод. істотними чинниками землеробського впливу є полив, вапнування, обробіток і піскування земель, впровадження контурної чи смугової системи землеробства, створення лісових насаджень. вплив осушувальних меліорацій помітний в зоні мішаніх лісів, окремих частинах лісостепу. там осушувальні меліорації поєднуються з хімічними, фіто-меліоративними та культурно-технічними (підсів трав, заміна чагарників луками та і у лісостепових і степових ландшафтах україни зрошенням регулюється їх вод-нотепловий і сольовий режими, при цьому проявляються супутні несприятливі процеси (підняття легкорозчинних солей, просадки, підтоплення). лісомеліоративними охоплено практично всі еродовані землі, створено полезахисні, приярусні і і лісосмуги, заліснено схили пасовищ, гірські і височинні схили, проведено суцільне і кулісне заліснення пісків, територій вздовж каналів, навколо водойм. проте меліоративні заходи не завжди бажаний ефект. так, переосушення земель у зоні мішаних лісів ється зниженням рівня ґрунтових вод на прилеглих до меліоративних систем територіях, негативними змінами гідрологічного режиму — обмілінням річок і озер.

Косяком древнерусского государства являлись восточнославянские племена. Изначально все славяне были единым народом и проживали в междуречье рек Висла – Одер – Днепр. Анты, венеды, склавины, ас-сакалиба – именно так именовали славян в древности соседние с ними народы, в частности греки, римляне и арабы. Но в V в н.э., в результате Великого переселения народов, славяне начали разделяться и в итоге образовались три их ветви:

Западные,

Южные

Восточные славяне.

Именно восточные славяне составили основу Древнерусского государства, возникшего в середине IX века н.э. Но восточные славяне также не были едины и подразделялись на множество племен: тиверцы, уличи, вятичи, радимичи, поляне, волыняне, древляне, дряговичи, словене ильменские, кривичи и др. Наиболее крупными и значимыми были два племени:

Словене ильменские с центром в Новгороде

Поляне с центром в Киеве.

Историю восточных славян до возникновения у них государства принято делить на два периода:

VI-VII вв.

VIII-IX вв. н.э.

На первом этапе славяне жили в основном родовыми общинами, занимались примитивным земледелием и имели слабую социальную дифференциацию.

На втором этапе происходит переход от родовой общины к соседской, усложняется хозяйство, происходит расслоение общества на классы.

Характерной общей чертой обоих этапов является языческая религия славян. Древние славяне верили во многих духов и богов, таких как: Перун, Макошь, Мокошь, Ярило, Даждьбог, Велес, Хорос, Сварог и мн. др. Причем каждое племя почитало этих богов по-своему.