Обитатели суши, добывающие пищу в море, черного моря

Прочитай в учебнике тему которою ты учишь.

 «Мені шкода українську націю, у неї немає найголовнішого - гідності, - так висловилася продавець родом з Карачаєво-Черкесії, нарізати мені сир в« Абетці смаку ». Я не питав, хто вона - черкеска або карачаевка, але, напевно, для маленьких кавказьких націй обрання керівником країни молодої людини, та ще коміка, сприймається як щось протиприродне. Ця жінка, далека і від політики, і від України, відчула, що для людей, які проголосували за Володимира Зеленського, немає цінності своєї національної держави, немає поваги до самих себе.

А кілька днів тому, розмовляючи по телефону з моїм давнім знайомим з Одеси (по батькові він болгарин, але з часів президентства Віктора Ющенка став українським націоналістом), я почув від нього слово в слово те, що сказала про перемогу Зеленського продавщиця. «Не можна говорити, що немає української нації, - сказав він. - Вона є, вона жива, але вона хвора, дуже хвора, тому що не дбає про свою гідність ». Мій знайомий був в шоці від того, що в Одесі за близького йому за світоглядом патріота Петра Порошенка проголосували всього 8% виборців, що Порошенко програв російськомовному Зеленському, далекому від усякої української ідеї.

На мій погляд, причини нищівної поразки Порошенко в моїй рідній Одесі очевидні і нічого несподіваного в ньому немає. Російськомовна Одеса - до революції третя столиця Російської імперії - проголосувала не тільки особисто проти Порошенка, скільки проти його політики насильницької українізації російськомовного населення України, проти закону про державну мову України, який він наполегливо через Раду. Одесити підтримали невиразного в усьому Зеленського всього за одну фразу: «Не треба гнобити російську мову».

Дійсно, для російськомовної Одеси неприйнятно українське телебачення, яке, згідно з новим законом про мову, має бути на 90% українським; неприйнятні ідея навчання в школах і вузах тільки українською мовою і строгий регламент громадських заходів, які повинні проводитися тільки українською мовою. За новим законом про мову все чиновники України, навіть в домоуправлениях, повинні говорити тільки українською мовою.

Якщо знати історію українського націоналізму, стане зрозуміло, що цінності другого майдану є втіленням старої української мрії. Йдеться про цінності мови, віри, армії і повороті України на Захід. Петро Порошенко багато в чому програв і тому, що його настирлива антиросійська риторика набридла людям. Як з'ясувалося, військова риторика, життя в обложеної фортеці, нескінченні викриття справжніх і уявних ворогів стомлюють людей і викликають зворотний ефект. Замість патріотичних почуттів зростає недовіра до власної влади.

Треба зауважити, що антиросійські настрої - не обов'язково антиросійські настрої. Антиросійські настрої - це перш за все огида до сучасної імперської ідеології і політиці нашої країни, тієї ідеології і політиці, яку прекрасно описав Владислав Сурков в статті про «боргом державі Путіна». Але і тут не треба переоцінювати активність і глибину антиросійських почуттів. Як показують опитування, головним ворогом для України є бідність - так відповіли 53% опитаних, Путін - головний ворог лише для 14% опитаних. Але Порошенко цього не брав до уваги, не розумів, що на почуттях, викликаних Надзвичайщина, не можна будувати довгострокову державну політику.

Президент Порошенко намагався без урахування очікувань простих українців втілити в життя ідеали Української Народної Республіки 1918-1919 років. У 1918-му незалежна Україна починалася з скликання Українського помісного собору, який повинен був поставити питання про автокефалію Української православної церкви. Порошенко вирушив цим же шляхом: він звернувся з проханням до Константинопольського патріарха Варфоломія з проханням дати самостійній українській державі незалежну автономну церкву. Як би не склалася подальша доля Порошенко, він назавжди залишиться в історії України як людина, котра домоглася автокефалії для Православної церкви України.

СОЛОВЕЙ — ПТИЦА ПЕРЕЛЁТНАЯ

Соловьи относятся к отряду Воробьинообразные. Это перелётные птицы, которые на зиму улетают в сторону Северной Африки. К нам они возвращаются весной. Самые первые — к середине апреля, большая часть — после появления насекомых, когда на деревьях и кустарниках начинают распускаться молодые листочки. Соловьи селятся на опушках леса, в зарослях кустарников по берегам рек, в парках и садах.

Весной запевают и другие птицы: зарянки (малиновки) и зяблики. Иногда их звонкие мелодичные трели путают с песнями соловьёв.

Вес соловья — около 25 г. Обыкновенный (восточный) соловей крупнее и темнее южного (западного). Окраска оперенья буровато-серая, на горле и груди немного ярче. Брюшко (особенно у молодых птиц) пестроватое. Глаза большие, тёмные. Прямой хвост может быть закруглен на конце. Если соловей сидит, то часто его поднимает и опускает. По земле соловей прыгает, поддёргивая хвостом и кланяясь.

На территории большей части России (включая юг Западной Сибири) и в Восточной Европе слышат характерное звонкое пение соловья обыкновенного (восточного), которое отличается резкой сменой ритма, раскатистостью, свистами, трелями и щёлканьями.

В Европейской части России (западной и южной) водится южный (западный) соловей. Он светлее обыкновенного (восточного) соловья. В полёте эту птицу выдают рыжеватые надхвостье и хвост. Пение звучное. В длинной звонкой песни может быть более десяти колен.

Есть и другие виды соловья. В Сибири и на Дальнем Востоке обитает соловей-красношейка с ярко-красным горлом у самца. Этот вид в России гнездится на Урале, на побережьях Охотского и Японского морей.

Соловьи питаются в основном насекомыми. Они с удовольствием едят склёвывают жучков и паучков. В рацион входят муравьи и черви. С конца лета могут отведать ягоды и фрукты.

СОЛОВЕЙ В НЕВОЛЕ

Соловьи могут жить в неволе. В дореволюционной Руси был широко развит соловьиный промысел. В конце XIX века с ним даже пришлось бороться на законодательном уровне. В некоторых губерниях были введены полные или частичные запреты на ловлю соловьёв. Ловить птиц разрешалось только в самом начале их прилёта до образования пар. Для соловьёв специально изготовляли клетки с деревянными прутьями.

В наше время любители певчих птиц держат соловьёв дома. Их обычно ловят весной. Пойманным птицам связывают крылья и приучают к неволе. Переставший биться и начавший питаться в неволе соловей запевает. Сначала робко, потом смелее.

Птицы быстро привыкают к клетке, но окончательно ручными не становятся. Содержать их хлопотно, однако при грамотном уходе соловьи могут жить пять — семь лет, реже дольше. Клетка должна быть большой, с высокими стенками и матерчатым верхом (обязательное условие в первое время). Лучше, если будет сделан вольер. В тесной клетке у соловья обязательно появится опасное ожирение.

Первые дни птица бьётся, рискуя пораниться. Поэтому клетку (особенно верхнюю часть) обтягивают мягкой тканью и накрывают полупрозрачной материей. Во время пения желательно прикрыть клетку белой тканью. Пугливых соловьёв лучше большую часть времени держать под таким укрытием.

Кормят эту насекомоядную птицу три раза в день. Мучнистыми червями (не менее 8 шт. в сутки), муравьиными яйцами и рубленными куриными яйцами. Постепенно в рацион питания вводят тёртую морковь, листья салата, пророщенные зёрна и дают совсем немного молотых сухарей (только из белого хлеба). Советуют давать измельчённое варёное мясо. Постепенно соловьёв переводят на готовые кормовые смеси с добавлением витаминов и минералки.

Некоторые любители соловьиного пения у себя дома долго не выдерживали. Они регулярно не высыпались, ведь всю ночь рядом с их ухом громко звенел мелодичный «будильник». Домочадцы тоже протестовали, т.к. могли спать только с берушами в ушах.

В неволе пение продолжается до восьми недель. Иногда соловья после этого выпускают на волю. Плохо, если в «каменные джунгли» с точечной застройкой. Правильно, если отвозят в парк или лесопарковую зону.