Где растёт фиалка? (в саду, в поле, в огороде)

Вобще фиалка, комнатное растения!

Фиалка растет в саду или в комнате.

Відповідь:

1) На Землі нас оточують товари, послуги та технології, винайдені спеціально для космосу, які приносять сьогодні колосальний прибуток: навігаційні системи, прогнози погоди, телебачення, телекомунікації та багато іншого.

2) Розвідувальні супутники необхідні для державної безпеки.

3) Хоча супутникові телефони вже не такі популярні, але вони до сих пір залишаються затребуваними в своїй ніші.

4) Існують приватні компанії, які проектують і запускають багаторазові ракети, що здійснюють автоматичну посадку на баржі в океані, на безлімітний доступ в інтернет на основі угруповань з тисяч супутників і проводять моніторинг земної поверхні кожен день з близькою до real-time частотою.

5) Сонячні батареї, які спочатку розроблялися для космічних апаратів, привели в підсумку до появи сонячної енергетики.

6) Сьогоднішні цифрові фотоапарати, відеокамери, цифрове телебачення і цифрові мікроскопи, що набули широкого застосування в медицині, – прямі нащадки космічних фототехнологій.

7) Комерційні супутники використовуються в метеорології, для трансляції телевізійного сигналу, геологічної розвідки, інтернету і супутникової навігації.

8) Космічні технології сприяли розвитку нових технологій у медицині: магнітно-резонансні та комп’ютерні томографи, апаратура для гемодіалізу та кардіоангіографії, дефібрилятори, роботи-хірурги.

9) Датчики контролю шкідливих домішок у повітрі, системи фільтрів для очищення води, для контролю якості продуктів харчування – теж космічні технології, які служать для охорони здоров’я та захисту навколишнього середовища на Землі.

10) Надчутливі приймачі рентгенівського випромінювання, розроблені для вивчення слабких хвиль, які приходять до нас з космосу, застосовуються в аеропортах – апаратами просвічують багаж.

Пояснення:

Вода со­сто­ит из мо­ле­кул, ко­то­рые на­хо­дят­ся в непре­рыв­ном дви­же­нии.

 

Рис. 1. Мо­ле­ку­лы воды обыч­ной тем­пе­ра­ту­ры

2. Во­дя­ной пар 

Те из них, что ока­зы­ва­ют­ся близ­ко к по­верх­но­сти, ока­зы­ва­ют­ся в воз­ду­хе и пе­ре­ме­ши­ва­ют­ся с его ча­сти­ца­ми, пре­вра­ща­ясь в во­дя­ной пар. Ча­сти­цы воз­ду­ха и во­дя­но­го пара так малы, что их невоз­мож­но уви­деть нево­ору­жен­ным гла­зом. Во­дя­ной пар – это про­зрач­ный бес­цвет­ный газ, неви­ди­мый, как и воз­дух.

 

Рис. 2. Об­ра­зо­ва­ние во­дя­но­го пара при ки­пе­нии (Ис­точ­ник)

3. Ис­па­ре­ние  

Ис­па­ре­ние – пе­ре­ход воды из жид­ко­го со­сто­я­ния в га­зо­об­раз­ное.

 

Рис. 3. Ис­па­ре­ние воды с по­верх­но­сти во­до­е­ма (Ис­точ­ник)

Лед тоже ис­па­ря­ет­ся, но зна­чи­тель­но мед­лен­нее, чем вода в жид­ком со­сто­я­нии. На­при­мер, если зимой вы­ве­сить мокрое белье на улицу, сна­ча­ла оно по­кро­ет­ся ле­дя­ной кор­кой, а потом вы­сох­нет