Как в водоеме обитатели зависят друг от друга

Пищевой процесс верхней едят друг друга

Некоторые служат как фильтраторы воды, другие- как пища для хищник короче говоря круговорот.

1. После революции 1917 года Царскосельская ул. была переименована в Детскосельскую.
2. Консисторская улица 6 октября 1923 получила новое название Исполкомская. 
3. Шпалерная улица с 1918 по 1991 год называлась улицей Воинова, в честь большевика И. А. Воинова, убитого здесь во время Июльского кризиса 1917 года.
4. В октябре 1918 года, к годовщине Октябрьской революции, улица Миллионная была переименована в улицу Халтурина в честь народовольца Степана Халтурина, организовавшего в 1880 году взрыв в Зимнем дворце. 4 октября 1991 года было возвращено прежнее название Миллионная улица.
5. Исаакиевскую площадь 6 октября 1923 года переименовали в площадь Воровского (революционер) 
6. 1 октября 1919 года Итальянскую улицу переименовали в улицу Ракова. Александр Семнович Раков в Первую мировую войну был санитаром, а затем фельдшером на фронте, представлен к награждению Георгиевским крестом и медалью За храбрость.. 4 октября 1991 года Итальянской улице было возвращено историческое название.

МІШКОВИНКА МРІЄ БУТИ ПОВІТРЯНОЮ КУЛЬКОЮ

(за твором Микити Лукаша)

Мішковинка товаришувала з дівчинкою на ім’я Фона Смарт. Ця

подруга була не абищо, а чохол для смартфона, тож вважала себе

дуже розумною. Фона ніколи не дочитувала й не дослухувала до кінця

та завжди все перекручувала. Якось подружки гали, як літає

Мішковинчин тато, пан Торбань, на своєму літаку.

— А я знаю, як можна й без літака літати, — зауважила Фона Смарт.

— Були колись двоє братів... Монпансьє. Вони взяли величезний мішок,

прив’язали до нього кошик, сіли туди, мішок надувся і став кулею.

— А чому мішок надувся?

— Ну-у-у… Мабуть, він надувся тому, що став великим.

Дівчатка попрощалися, а в Мішковинки засіла думка в голові:

“Якщо стати великою, то й полетиш. А для цього… треба… Багато їсти!"

Вдома Мішковинка заходилася наминати смаколики. Що більше їла, то

сильніше вона роздувалася. Нарешті, Мішковинка задоволено гикнула:

— Здається, я вже достатньо велика, щоб злетіти!

З летовища саме повернувся пан Торбань і здивовано запитав:

— Люба, навіщо ти з’їла стільки печива?

— Татусю, я хочу стати величезною кулею та полетіти, як брати

Монпансьє! Мені про них Фона розповіла.

— Та вона знову все переплутала! Брати Монгольф’є запустили

в 1783 році в небо кулю, наповнену гарячим повітрям.

І пан Торбань пообіцяв Мішковинці, що обов’язково візьме із собою

в політ і навіть дозволить їй стрибнути з парашутом! Але для цього

краще не наминати солодощі, а тренуватися.

(історія з інтернету)

Також є ціла книга розповідей Мішковинки:“Мішечок історій Мішковинки” Микити Лукаш