Нужен рассказ о городе иваново для 3 класса

Иванов замечательный город

Иваново.
Город России.
Город в центральной России на берегу реки Уводь.
Население-409285 чел.
Основан в 1561 году.

МІШКОВИНКА МРІЄ БУТИ ПОВІТРЯНОЮ КУЛЬКОЮ

(за твором Микити Лукаша)

Мішковинка товаришувала з дівчинкою на ім’я Фона Смарт. Ця

подруга була не абищо, а чохол для смартфона, тож вважала себе

дуже розумною. Фона ніколи не дочитувала й не дослухувала до кінця

та завжди все перекручувала. Якось подружки гали, як літає

Мішковинчин тато, пан Торбань, на своєму літаку.

— А я знаю, як можна й без літака літати, — зауважила Фона Смарт.

— Були колись двоє братів... Монпансьє. Вони взяли величезний мішок,

прив’язали до нього кошик, сіли туди, мішок надувся і став кулею.

— А чому мішок надувся?

— Ну-у-у… Мабуть, він надувся тому, що став великим.

Дівчатка попрощалися, а в Мішковинки засіла думка в голові:

“Якщо стати великою, то й полетиш. А для цього… треба… Багато їсти!"

Вдома Мішковинка заходилася наминати смаколики. Що більше їла, то

сильніше вона роздувалася. Нарешті, Мішковинка задоволено гикнула:

— Здається, я вже достатньо велика, щоб злетіти!

З летовища саме повернувся пан Торбань і здивовано запитав:

— Люба, навіщо ти з’їла стільки печива?

— Татусю, я хочу стати величезною кулею та полетіти, як брати

Монпансьє! Мені про них Фона розповіла.

— Та вона знову все переплутала! Брати Монгольф’є запустили

в 1783 році в небо кулю, наповнену гарячим повітрям.

І пан Торбань пообіцяв Мішковинці, що обов’язково візьме із собою

в політ і навіть дозволить їй стрибнути з парашутом! Але для цього

краще не наминати солодощі, а тренуватися.

(історія з інтернету)

Також є ціла книга розповідей Мішковинки:“Мішечок історій Мішковинки” Микити Лукаш

Подотряд класса пресмыкающихся отрядачешуйчатые. Змеи найдены на всехконтинентах, кроме Антарктиды и нескольких крупных островов, таких как Ирландия и Новая Зеландия, а также множества мелких острововАтлантического океана и центральной части Тихого океана[1]. Некоторые змеи ядовиты, но не ядовитые представлены бóльшим количеством видов. Ядовитые пользуются ядом в первую очередь для охоты (чтобы убить жертву), а не для самозащиты. Яд некоторых видов достаточно силён, чтобы убить человека. Не ядовитые змеи либо заглатывают добычу целиком (ужи), либо предварительно убивают (удушают) её (полозы, удавы). Самые крупные известные змеи из ныне живущих на Земле — сетчатый питони водяной удав анаконда. Длина самых мелких змей из ныне живущих — Leptotyphlops carlae — не превышает 10 сантиметров[2]. Размер большинства змей не превышает одного метра[3].

Изучением змей занимаетсясерпентология.