Доклад на тему труд в крестьянском хозяйстве

На всякое семя — свое время», «Кто пахать не ленится, у того и хлеб родится», «Летом не вспотеешь, так и зимой не согреешься», «Доброе зернышко колос родит» — все эти поговорки и пословицы возникли в крестьянской среде и посвящены земледельческому труду.
«На всякое семя — свое время». В глубоком средневековье все больше не поля, а леса покрывали русскую землю. Деревья рубили, корчевали, сжигали. Весной крестьянин распахивал сохой освобожденное от леса поле.
После пахоты поле боронили — размельчали крупные комья земли. Борона представляла собой решетку из продольных и поперечных планок с набитыми деревянными зубьями. Потом подростки подвозили навоз. Работа эта не очень приятная, но крайне нужная. Крестьянская мудрость гласит: «Клади навоз густо, чтобы не было в амбаре пусто».
Вскоре наступала пора ярового, весеннего, сева. По множеству примет крестьянин старался точно угадать его сроки: береза начнет распускаться — сей овес, зацвели яблони — пора сеять просо, кукушка закуковала — пришло время льна.
«Лучше голодай, а добрым семенем засевай». Сеяли только отборное зерно. В день сева крестьянин с лукошком на груди выходил в поле. Через каждые два шага забирал из лукошка зерно и размеренным движением руки разбрасывал его веером налево и направо. Поэтому для сева всегда выбирали тихий, безветренный день.
Что сеял средневековый крестьянин? Лишь то, что было проверено вековым опытом: рожь, пшеницу, овес, ячмень, гречиху. Пшеница самая капризная из злаковых культур. Повезет — будет добрый урожай. А нет, так весь труд пойдет насмарку.
Рожь — основная кормилица крестьян, наоборот, неприхотлива. На нее почти всегда урожай, а значит, и черный каравай на крестьянском столе. «Хлебец ржаной — отец наш родной, гречневая каша — матушка наша» - говаривали на селе. Удобно было иметь дело с гречихой. Посадишь ее на худой земле, она же ее и удобрит.

ответ:У Запорізькій області сільськогосподарська опанованість території досягла майже 83%, перевищуючи цей показник в інших областях. За розораністю сільгоспугідь область займає друге місце (83,3%), а по розораності території – перше місце в Україні (73,2%). А з урахуванням територій, зайнятих під промислові підприємства, населені пункти, дороги й ін., біля 96% території Запорізької області зайняті під господарське використання. Природно-заповідний фонд (природні і квазиприродні екосистеми) складає 2% від усієї території

Объяснение:Удачи

Можно лутший ответ

Объяснение:

Пластиди (від грец. plastos – утворений, виліплений, оформлений) – це двомемброннінопівовтономні оргонели рослинних клітин. Ці двомембранні органели характерні для рослин і деяких тварин (рослинних джгутиконосців). Вони оточені двома мембранами, всередині заповнені основною речовиною – стромою. Часто містять пігменти, що зумовлюють забарвлення. Утворюються пластиди з пропластид твірної тканини. Пропластиди – це дрібні двомембранні тільця. Спочатку вони круглі, згодом стають овальними. Це безбарвні, молоді стадії в розвитку всіх типів пластид, але для їх перетворення в пластиди потрібні певні умови. Наприклад, у квіткових рослин пропластиди перетворюються на хлоропласти лише на світлі. З огляду на роль, походження і забарвлення пластиди поділяють на декілька груп: хлоропласти, хромопласт і лейкопласти.