Сделать доклад на тему обычаи народов россии

Рождество Христово — это не только светлый праздник православия. Рождество - праздник возвращенный, возрождающийся. Традиции этого праздника, исполненного подлинной человечности и доброты, высоких нравственных идеалов, в наши дни открываются и осмысливаются вновь. <br /><br />Двенадцать дней после праздника Рождества Христова называют святками, то есть святыми днями, так как эти двенадцать дней освящены великими событиями Рождества Христова.<br /><br />Пасха Христианская. Пасха отмечает воскрешение Иисуса Христа. Это самый важный праздник в христианском календаре.<br /><br />День святой Троицы отмечается на 50 день после Пасхи. Издревле "пятидесятнице" сопутствовали многочисленные обряды - плетение венков, гадания, катания на лодках.<br /><br />Летнее солнцестояние - один из заметных, поворотных моментов года. Издревле все народы Земли отмечали в конце июня праздник вершины лета. У нас таковым праздником является Иван Купала.<br /><br />Думаю, этого хватит, основные обычаи затронуты.

Дыха́тельная систе́ма — система органов человека и других животных, которая служит для газообмена организма с окружающей средой. Кислород организмы могут получать из воздуха, либо употреблять кислород, растворённый в воде. Органы дыхания имеются только у аэробных организмов, у анаэробных они отсутствуют. 

Не́рвная систе́ма — целостная морфологическая и функциональная совокупность различных взаимосвязанных нервных структур, которая совместно с эндокринной системой обеспечивает взаимосвязанную регуляцию деятельности всех систем организма и реакцию на изменение условий внутренней и внешней среды.

Кровеносная система человека и многих животных состоит из сердца и сосудов, по которым кровь движется к тканям и органам, а затем возвращается в сердце. Крупные сосуды, по которым кровь движется к органам и тканям, называются артериями. Артерии разветвляются на более мелкие артерии, артериолы, и, наконец, на капилляры.

Пищеварительная система человека осуществляет переваривание пищи, всасывание продуктов расщепления через слизистую оболочку в кровь и лимфу, выведение непереваренных остатков. 

Выдели́тельная, или экскрето́рная система в биологии — совокупность органов, выводящих из организма избыток воды, продукты обмена веществ, соли, а также ядовитые вещества, попавшие в организм или образовавшиеся

Объяснение:

Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГÉС — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»).

Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.

Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».

Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.

18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.