Современным астрономам известно около трех с половиной тысяч экзопланет, которые находятся от нас на расстоянии от четырех до двадцати восьми тысяч световых лет. Некоторые из них очень похожи на Землю. Попасть на какую-нибудь из них в обозримом будущем будет сложно — разве что человечество совершит огромный технологический скачок. Тем не менее, экзопланеты уже сегодня представляют собой огромный интерес с точки зрения астрохимии. Об этом — наш новый материал, написанный в партнерстве с Уральским федеральным университетом.
Основную часть вещества Вселенной (если говорить о барионном веществе) составляет водород — около 75 процентов. На втором месте идет гелий (около 23 процентов). Однако в космосе можно найти самые разнообразные химические элементы и даже сложные молекулярные соединения, включая органические. Изучением процессов образования и взаимодействия химических соединений в космосе занимается астрохимия. Представителям этой специальности очень интересно исследовать экзопланеты, потому что на них могут реализоваться самые разные сценарии, которые приведут к появлению необычных соединений.
Радуга на службе у астрономов
Основным инструментом получения информации о химическом составе отдаленных объектов является спектроскопия. Она использует тот факт, что атомы химических элементов (или молекулы соединений) могут излучать или поглощать свет только на определенных частотах, отвечающих переходам системы между различными уровнями энергии. В результате формируется спектр излучения (или поглощения), по которому можно однозначно определить вещество. Это как отпечатки пальцев, только для атомов.
Наглядным примером разложения света в спектр является радуга. Нам переходы от одного цвета к другому кажутся плавными и непрерывными, а на самом деле некоторых цветов в радуге нет, потому что определенные длины волн поглощаются содержащимися в Солнце водородом и гелием. Кстати, гелий впервые открыли именно по наблюдению за спектром Солнца (поэтому он и называется «гелий», от др.-греч. ἥλιος — «солнце»), а в лаборатории его выделили только через 27 лет. Это был первый успешный пример использования спектроскопии для изучения звезд.
8 незнаю
Объяснение:
1)-
Різці.
Ікла.
Премоляри.
Моляри.
2)-
1.Коронка. Анатомічна коронка – це частина зуба, що вкрита емаллю.
2.Корінь. Це частина зуба, що вкрита цементом.
3.Шийка. Це – звужена частина зуба
4.Порожнина зуба Усередині зуба є порожнина,
яка підрозділяється на порожнину коронки і канал кореня зуба.
або ж:
1.Зубна емаль — найтвердіша, біла зовнішня оболонка зубів.
2.Дентин — шар, який знаходиться під емаллю.
3.Пульпа — більш м’яка, жива внутрішня структура зуба
4.Цементне речовина зуба — шар сполучної тканини,
який міцно пов’язує коріння зубів з яснами і щелепами.
5.Периодонтальної зв’язка — тканина, яка утримує зуб на місці.
6.Різці — по чотири передніх зуба на верхній і нижній щелепі.
3)-
Бактерії — головна причина розвитку карієсу. Вже через годину після чищення зубів,
вони знову починають свою діяльність, яка продовжується протягом дня і особливо після прийомів їжі.
Зуби руйнуються від кислоти, яку виділяють бактерії. Вона вимиває фтор і кальцій,
що становлять основу міцних зубів.
4)-
Зуби складаються з самих твердих речовин, які є в організмі людини. Вони необхідні не тільки для вживання їжі,
але й відіграють важливу роль у мовленні.
Тому за ними потрібно ретельно стежити і доглядати.
5)-
1.Ретельне пережовування їжі сприяє схудненню:
Набір ваги в більшості випадків відбувається через переїдання,
йому сприяє спішне споживання їжі. Людина, намагаючись швидше насититися, мало приділяє уваги пережовуванню їжі, проковтує її погано подрібненою, в результаті з'їдає більше,
ніж організму дійсно потрібно.
2. Позитивний вплив на травну систему:
Найбільше користі від ретельного пережовування їжі, звичайно ж,
отримує наша травна система. Погано пережовані шматочки їжі, особливо грубої,
можуть травмувати ніжні стінки стравоходу
3.Поліпшення роботи організму:
- Зменшує навантаження на серце.
При швидкому поглинанні їжі пульс частішає мінімум на десять ударів. Крім цього шлунок,
наповнений великими шматками їжі, натискає на діафрагму,
в свою чергу це впливає і на серце.
-Зміцнює ясна. При жуванні того чи іншого виду їжі ясна
і зуби піддаються навантаженні від двадцяти до ста двадцяти кілограм.
Це не тільки тренує їх,
а й ще покращує приплив крові до тканин.
-Знімає нервово-емоційне напруження,
а також підвищує працездатність і зосередженість.
- Знижує ризик отруєнь. У слині присутній лізоцим.
Дана речовина здатна знищувати
безліч бактерій, тому, чим краще їжа буде оброблена слиною,
тим менше шансів отруїться.
6)
7)-
У слині присутній (лізоцим).
Дана речовина здатна знищувати
безліч бактерійї
8)-
Розміщення рецепторів смаку: у верхньому шарі епітелію ротової порожнини.
Смакові рецептори зібрані переважно на поверхні язика,
окремі смакові рецептори розміщені по всій ротовій порожнині (на слизовій оболонці щік,
м'якого піднебіння, задній стінці глотки).
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Великая отечественная война ржевская битва пересказ