То , от чего тает лед. не стукнет, небрякнет, а в окно войдет

    Загадка: То ,от чего тает лед. Не стукнет,небрякнет,а в окно войдет.

    Отгадка: Солнечный свет или солнечный луч.

     Солнечные лучи, достигая земли, согревают в все, что находится на поверхности.  И лед тает от тепла солнечного света.

     Свет проходит сквозь оконное стекло свободно и бесшумно.

Как называется это растение? Кратко напишите о нем.

Это пассифлора, от латинского "passio", что значит­ страдание.

Другое название растения - страстоцвет ( т.е. цветок страстей Господних) или «кавалерская звезда». Родом она из тропических районов Бразилии, много её в лесах Амазонки.

В России оно растет только в комнатных условиях. Для хорошего цветения пассифлоре нужно много света. Идеальный вариант - южное окно, но в жаркие дни следует притенять. Любит воду, пересушивать цветок нельзя, иначе погибнет.

Цветы у пассифлоры крупные, одиночные, в диаметре достигают 7-9 см. Венчик цветка состоит из пяти лепестков и «короны». Эта корона олицетворяла терновый венец Христа, а тычинки -­ пять ран на его теле. Три рыльца пестика символизировали гвозди, которыми были прибиты к кресту ноги и руки Иисуса.

Пассифлора насчитывает порядка 400-500 видов, которые отличаются по цвету.

Первое описание пассифлоры дал в 1553 году Педро Сьеса де Леон, испанский священник, историк и географ. Он дал растению имя гранадилла (Grana­dilla), что в переводе с испанского оз­начает "маленький гранат".  

1.Лісостепова зона займає 34% території України. Південна межа її проходить на північ від Великої Михайлівки, Ширяєвого, через Первомайськ, поблизу Новоукраїнки, Кіровограда, Олександрії, вздовж р. Ворскла до Кобеляків, через Красно-град, Балаклею, вздовж р. Оскіл до кордону з Росією.Лісостепова зона України простягається від Передкарпаття до західних відрогів Середньоросійської височини майже на 1 100 км.

2.Різноманітність ландшафтів залежить від контрастів рельєфу, складу покривних порід, історії розвитку території. Тут знаходяться Волинська, Подільська та Придніпровська височини, Придніпровська низовина, західні відроги Середньоросійської височини. Всі вони дуже розчленовані. Коливання висот місцевості зумовлюють властиву для Лісостепу вертикальну зміну ландшафтів.

3.Лісостепову зону перетинають річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, Дністра.

4.Середні температури липня на північному заході становлять +18°С, на півдні +22°С; січня -5 -8°С, найнижчі температури зареєстровано на сході -36°С. Тривалість періоду з середньодобовими температурами від +5 до +15°С становить на заході 100-110 днів, на лівобережжі Дніпра – 80-90 днів. Безморозний період триває на заході 190-180, на сході - 160-150 днів. Річна сума опадів на заході зони 550-750, на сході - 450 мм, а випаровуваність відповідно 550 і 750 мм. Найбільше опадів (65-75%) буває влітку. Коефіцієнт зволоження (відношення суми опадів до випаровуваності) змінюється від 2,8 (Львів), 2,0 (Хмельницький) до 1,4-1,2 на півдні. Співвідношення тепла і вологи в лісостеповій зоні сприятливе для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Внаслідок чергування вологих і посушливих років ігаються нестійкість зволоження, зростання посушливості в східному напрямі.

5.Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало- і середньо-гумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра трапляються солонцюваті ґрунти, солонці та солончаки, в річкових долинах - лучні, дернові та болотні ґрунти.Чорноземи сформувались на вододільних поверхнях центральної і південної частин Придніпровської височини, на лівобережній терасовій низовинній рівнині. Типові мало-гумусні чорноземи мають потужність до 130 см, вміст гумусу становить 4-5%. Опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти сформувались на правобережжі Дніпра по краях типових чорноземів, на Придніпровській низовині - на розчленованих правобережжях приток Дніпра; вони містять 3-6% гумусу. Сірі і світло-сірі лісові ґрунти розвинуті на Волинській і Подільській височинах, вершинних поверхнях Придніпровської височини, вздовж берегів річок Псла, Ворскли та ін. На давніх терасах, у широких зниженнях сформувались лучно-чорноземні ґрунти, в заплавах річок - лучні, дернові та болотні ґрунти. Однак загальна заболоченість зони незначна - 1,6%.

6.Природна рослинність представлена залишками остепнених луків і степів, дубових і дубово-грабових масивів, а на Лівобережжі - дубово-кленових лісів. Первісних степів і лісів збереглося мало. Сучасна середня лісистість становить 12,5%. З дерев найпоширеніший дуб (43% лісопокритої площі). Крім того, є граб, бук, сосна, вільха, береза. Великі площі зайняті дібровами з багатоярусною структурою: деревний ярус складають дуб звичайний, граб звичайний, в'яз, липа серцелиста, груша звичайна.В чагарниковому ярусі ростуть берест, клен бородавчатий і європейський, шипшина тощо; у трав'яному - копитень, папороть, осока та ін. Лучні степи і остепнені луки збереглись у заповіднику Михайлівська Цілина. Лучна і болотна рослинність поширена переважно в долинах річок. Розораність лісостепової зони становить 75-85%. У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.

7.У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.