Климат на земле зависит от распределения тепла и влаги на планете это верное утверждение

да это правильный ответ

Середовище існування Чорний дрізд добре пристосувався до життя у найрізноманітніших умовах. У далекому минулому він був мешканцем густих дрімучих лісів, однак інтенсивні рубки лісових масивів призвели до того, що тепер цей птах без остраху хазяйнує в міських парках і садах всього Європейського континенту, задовольняючись навіть крихітними острівцями зелені в центрі великих міст. Окрім того, нинішня популяція урбанізованих дроздів значно перевищує ту, яка жила у лісах в минулі часи. Опис Довжина тіла – 24-25 cм Розмах крил – 34-38,5 см Вага – 88-100 г Тривалість життя – 8 років (середня), максимальний рекорд – 20 років. У чорних дроздів дуже добре виражений статевий диморфізм. У самців забарвлення однотонно чорне, блискуче, а у самиць на спині темно-буре, черевний бік іржаво-вохристий, на світлому горлі видніються темні плямки і смужки. У самця весь дзьоб помаранчево-червоний, а дзьоб самиці біля основи нижньої щелепи забарвлений у жовтий колір. Очі у птахів облямовані вузькими жовто-оранжевими кільцями. Ноги темно-бурі, гомілка вкрита коротким пір’ям. Палці довгі та тонкі, три з них направлені вперед, один – назад б життя Чорні дрозди, які гніздують в лісі, відносяться до ліку перелітних птахів і восени вирушають зимувати у теплі краї. Міські дрозди, як правило, ведуть осілий б життя, хоча багато з них вважає за благо проводити зиму в м’якому південному кліматі. Повертаючись навесні до місць гніздівлі, самці дуже дзвінко та мелодично співають. Тихими вечорами вони часто пестять наш слух ніжними трелями, схожими на звуки флейти, іноді вплітаючи в них різкі скрекочучі звуки, підслухані у великому місті. Раціон чорних дроздів великий та різноманітний. Навесні та влітку вони завзято полюють на дрібних безхребетних, особливо полюбляють дощових червів, а в кінці літа та восени переходять на рослинну їжу: ягоди полуниці, смородини, вишні, черешні, горобини, бузини, терену. Восени птахи посилено харчуються, щоб накопичити на зиму достатній запас жиру. У морозні дні дрозди, що зимують на місцях гніздування, намагаються економити енергію, сильно настовбурчившись відсиджуються в тихих куточках, де нема вітру, а теплий повітряний між пір’ям рятує їх від холоду. Розмноження Своє громіздке гніздо чорний дрізд, як правило, поміщує в розвилках дерев, густому живоплоті, тріщинах старих стін, а у містах залюбки оселяється на балконах будинків. У альтанках та заростях витких рослин. Гніздо будується із сухих травинок і корінців, хазяїн штукатурить його глиною, змішаною зі шматочками моху, а дно вистилає м’якими сухими билинками. Самиці лісових дроздів роблять першу кладку на початку квітня, а міські жителі – вже у кінці березня. Число яєць у кладці коливається від 4 до 7. Забарвлення яєць світло-блакитне з бурими крапинками. Зазвичай кладку насиджує тільки самиця протягом 14 днів. Пташенята залишаються у гнізді до двох тижнів, поки батьки їх інтенсивно годують. Щойно ставши на крило, юні дрозди залишають гніздо, але ще 2-3 тижні перебувають під батьківською опікою і тримаються поблизу рідного дому, навіть коли старші птахи вже повністю заклопотані піклуванням про наступний виводок.

Обнаружение источников воды. Если поблизости нет открытых водоемов, необходимо копать землю в поисках грунтовых вод (вода после дождей и таяния снега, впитавшаяся в почву). Уровень грунтовых вод и запас воды зависят от рельефа местности и характера почвы.На каменистой почве ищут родники и ключи. В известняковой почве родников больше и они крупнее. Так как известняки легко растворяются, грунтовые воды образуют в них углубления. В этих углублениях чаще всего и находятся родники.Ключи следует разыскивать в тех местах, где сухой каньон проходит через слой пористого песчаника.В районах скал ищут зеленую траву на склонах гор. Необходимо копать яму в том месте, где трава наиболее зеленая, и ждать, пока не начнет просачиваться вода.В рыхлой почве воды обычно больше и ее легче найти, чем в почве каменистой. Ищут грунтовые воды в самых низких точках долин или там, где склоны переходят в долину, так как именно здесь уровень грунтовых вод ближе всего к поверхности.