Склади фантастичне оповідання або казку, яка починалася б так: 《якось усі тварини стали однаковими》 на українському

Прiвет какой ти класс

Объяснение:

Насамперед серед екологічних областей Світового океану розрізняють товщу води — пелагіаль, область поширення пелагічних тварин, і дно океану — бенталь, заселену бентосом, тобто організмами, що живуть на ґрунті або в його товщі.

Супралітораль — узбережжя океану, розташоване вище літоралі, тобто вище рівня води в найвищий приплив

Літораль — прибережна зона морського дна, що осушується під час відпливу. Розташована між рівнями води в найнижчий відплив і в найвищий приплив. Мешканці літоралі двічі на добу покриваються водою й двічі на добу звільняються від її; вони живуть при різких змінах температури й солоності води, при дії прибою, на прямому сонячному світлі

Сублітораль — прибережна частина океану, яка безпосередньо примикає до літоралі й розташовується на глибинах від 40-50 м до 200 м (рідше глибше), що простирається від рівня води при найнижчому відпливі до нижньої границі поширення донної рослинності. Із сублітораллю пов'язані багаті промисли безхребетних.

Батіаль розташовується на материкових схилах на глибинах 200-2 000 м між неритичною областю й абісаллю. Батіаль характеризується слабкою освітленістю у верхній частині і повною відсутністю видимих променів спектра в нижній. Для неї характерні незначні коливання температури й солоності. На відміну від неритичної області, на якій відкладаються переважно галечник й черепашники, у батіалі переважають мули.

Абісаль — область найбільших морських глибин, що перевищують 2 000 м, яка відповідає ложу Світового океану. Характеризується надзвичайно повільним пересуванням води від полюсів до екватора, постійно низькими температурами (близько +4 °C), практично майже повною відсутністю світла. Тут зовсім не зустрічаються зелені рослини.

У товщі води — пелагіалі виділяють епіпелагіаль — освітлені шари води до глибини 200 м і глибоководну пелагіаль. Остання у свою чергу підрозділяється на батіпелагіаль, що лежить на глибинах 200-2 000 м, і абісопелагіаль — глибше 2 000 м. Виділяють також мезопелагіаль — перехідну зону між епіпелагіаллю та батіпелагіаллю; гіперпелагіаль — води глибоководних жолобів.

Различие между планетой и звездой. 1. размер. звезда в большинстве случаев больше в диаметре, чем планета. 2. масса. масса звезды намного превосходит массу планеты. 3. состав. звезда содержит в основном легкие элементы, планета содержит как легкие, так и тяжелые элементы. 4. температура. температура планеты много ниже температуры звезды. поэтому спектр излучения планет простирается до инфракрасного излучения включительно. звезды излучает в видимом, ультрафиолетовом, рентгеновском и гамма-излучении. 5. яркость и светимость. звезды сами излучают свет, а планеты отражают на их поверхность свет (или отражают его из-за наличия газовой оболочки). 6. реакции. в звездах протекают ядерные и термоядернве реакции во всем объеме звезды, на планетах (не на всех) возможны только ядерные реакции и то только внутри ядра планеты. 7. движение в пространстве. планеты движутся вокруг звезд по эллипстической траектории. планеты могут иметь один или несколько спутников.   солнце самая близка звезда.