Доклад на тему национальные костюмы нашей страны

«Костюм народов России»

     

      Национальная одежда - это достояние народа, воплощение его культуры и традиций, отображение мировоззрения и жизни. Народная одежда несёт в себе многовековые традиции и обычаи регионов, видоизменяясь и совершенствуясь. Существует даже мода на национальный костюм. Сейчас считается модным иметь такой костюм в своем гардеробе. Или же просто иметь одежду с национальными мотивами и элементами. Традиции, касающиеся национального костюма, передавались из поколения в поколение.

      Русский национальный костюм используется с древних времён и до наших дней. Имеет заметные особенности в зависимости от конкретного региона, назначения (праздничный, свадебный и повседневный) и возраста (детский, девичий, замужней женщины, старухи).

      При общем сходстве в покрое и в приёмах украшения русский костюм имел свои особенности. На севере России крестьяне носили одежду, существенно - отличную от крестьян южных районов. В центральной России носили костюм близкий по характеру к северному, однако, в некоторых отдельных местностях можно было увидеть костюм с чертами южнорусской одежды.

Русский костюм

      Отличительная особенность русского национального костюма — большое количество верхней одежды. Одежда накидная и распашная. Накидную одежду надевали через голову, распашная имела разрез сверху донизу и застёгивалась встык на крючки или на пуговицы. Костюмы знати изготавливались из дорогих тканей, с применением золота, серебра, жемчуга, дорогих пуговиц. Такая одежда передавалась по наследству. Фасон одежды не менялся столетиями.

Русский костюм знати

      По среднему течению великой русской реки Волги и ее притокам, среди основной массы русского населения издавна живут финноязычные народы – удмурты, коми, мордва, марийцы, а также народы, относящиеся к тюркской языковой группе – чуваши, татары, башкиры. Для изготовления одежды эти народности употребляли домотканину из конопли, льна, шерсти. Богатые шили одежду только из покупной, фабричной ткани: шелка, бархата, сукна (преимущественно у татар и башкириров)                                                                     

 

Финляндия - Северная страна Европы. Граничит С Р.Ф., член Е.С. Валюта - евро ( до 2002 года - финская марка). Официальные языки - финский, шведский. Независимость получила в 1917 году (после развала Р.И.).
Столица - Хельсинки. Население (оценка 2017 года) - 5 560 000. В 2010 и 2018 стала "самой счастливой страной". Образование одно из самых лучших. Во времена 2 мировой войны Финляндия воевала на стороне Оси, но потом после того как она проиграла войну с СССР, она (Финляндия) начала активно убивать немцов на Скандинавском п-ов.
Много известных предметов (например сауна) Финляндия получила, потому что она Скандинавская страна (просто там холодно).
Финляндия - лучшая страна для жизни (если выучить финский).

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека — можливість виникнення та (або) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває, якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини, то завдають чи призводять до значних матеріальних втрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів:

- токсичні продукти згорання;

- вогонь;

- підвищена температура середовища;

- дим;

- недостатність кисню;

- руйнування будівельних конструкцій;

- вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі;

- паніка.

 Метою пожежної безпеки об’єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі – обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних   Для співробітників дуже важливо виконання елементарних правил пожежної безпеки під час перебування на робочому місці (в офісі). Адже безвідповідальне ставлення до таких, здавалося б, дрібниць, як кинутий недопалок чи залишений без нагляду електрообігрівач, може спричинити пожежу. Часто займання відбувається через неправильне зберігання в приміщенні легкозаймистих речовин, спалах електропроводки через перевантаження електромережі, неакуратне поводження з вогнем у місцях приготування їжі. Пожежна безпека в приміщенні повинна забезпечуватися не тільки заходами профілактики, але і активним захистом. До відома громадян: всі об’єкти класифікуються за ознакою пожежної та вибухопожежної небезпеки. У зв’язку з цим розрізняють такі категорії приміщень: А, Б, В, Г, Д.

Заходи протипожежного захисту знижують або повністю виключають ймовірність горіння або пошкодження вогнем легкозаймисті матеріали і об’єктів, які побудовані з їх використанням.

Объяснение: