Напишите название узких полосок суши, сойденяющие материки.

У п’ятірку найнебезпечніших міст України потрапили Миколаїв, Сєвєродонецьк, Київ, Кропивницький і Запоріжжя. Про це йдеться в Рейтингу безпеки обласних центрів України, який оприлюднив Інститут суспільно-економічних досліджень, пише “Сегодня”.

Найнебезпечнішим містом країни назвали Запоріжжя. Тут тільки 44 відсотків місцевих жителів відчувають себе в повній або частковій безпеці, коли йдуть додому в темний час доби. Відзначається, що за 2016 рік у Запоріжжі було зареєстровано понад 300 правопорушень на 10 тисяч осіб. Після Запоріжжя в рейтингу найнебезпечніших міст назвали Кропивницький, Київ, Сєвєродонецьк та Миколаїв.

Найбільш безпечним обласним центром України визнано Хмельницький, відразу за ним йдуть Тернопіль, Чернівці, Чернігів та Івано-Франківськ.

“Сприйняття громадянами стану безпеки в місті не завжди збігаються з об’єктивними даними про кількість кримінальних злочинів. Так, в містах з приблизно однаковою кількістю кримінальних правопорушень громадяни оцінюють безпеку по-різному.

Наприклад, в Івано-Франківську, Вінниці та Херсоні кількість кримінальних злочинів приблизно однакова : від 150 до 165 на 10 тис. осіб. Однак городяни відчувають себе по-різному. у Вінниці та Івано-Франківську безпечніше, а в Херсоні значно менш безпечно “, – розповідає експерт.

Читайте також: “Хрін ти чаю в Одесі тепер вип’єш”: “Миротворець” записав у зрадники екс-українця

Опитування виявило і цікаві парадокси. Наприклад, в привабливому туристичному Львові зареєстровано понад 200 кримінальних правопорушень на 10 тис. населення, проте безпечно почуває себе більш ніж 65% городян, в той час як в прифронтовому Маріуполі злочинність одна з найменших в країні (32 злочини на 10 тис. населення), однак тільки 41% респондентів відчуває себе в безпеці.

естествознание — совокупность наук о природных, или естественных, процессах и явлениях. как таковое противостоит исследованию и конструированию искусственных процессов и систем, с одной стороны, и учениям о сверхъестественном — с другой. начало естественных наук принято вести от аристотеля. по определению аристотеля, «природа, или естество, в первичном и собственном смысле есть сущность, а именно сущность того, что имеет начало в себе самом как таковом». при этом «природа двояка: она есть форма и материя», т.е. объединяет в себе пассивное и активное начала, неопределенность всеобщего субстрата и определенность субстанции, всеобщность и индивидуацию.