Что учёные называют телами чем они могут 3класса

Объяснение:

Насамперед серед екологічних областей Світового океану розрізняють товщу води — пелагіаль, область поширення пелагічних тварин, і дно океану — бенталь, заселену бентосом, тобто організмами, що живуть на ґрунті або в його товщі.

Супралітораль — узбережжя океану, розташоване вище літоралі, тобто вище рівня води в найвищий приплив

Літораль — прибережна зона морського дна, що осушується під час відпливу. Розташована між рівнями води в найнижчий відплив і в найвищий приплив. Мешканці літоралі двічі на добу покриваються водою й двічі на добу звільняються від її; вони живуть при різких змінах температури й солоності води, при дії прибою, на прямому сонячному світлі

Сублітораль — прибережна частина океану, яка безпосередньо примикає до літоралі й розташовується на глибинах від 40-50 м до 200 м (рідше глибше), що простирається від рівня води при найнижчому відпливі до нижньої границі поширення донної рослинності. Із сублітораллю пов'язані багаті промисли безхребетних.

Батіаль розташовується на материкових схилах на глибинах 200-2 000 м між неритичною областю й абісаллю. Батіаль характеризується слабкою освітленістю у верхній частині і повною відсутністю видимих променів спектра в нижній. Для неї характерні незначні коливання температури й солоності. На відміну від неритичної області, на якій відкладаються переважно галечник й черепашники, у батіалі переважають мули.

Абісаль — область найбільших морських глибин, що перевищують 2 000 м, яка відповідає ложу Світового океану. Характеризується надзвичайно повільним пересуванням води від полюсів до екватора, постійно низькими температурами (близько +4 °C), практично майже повною відсутністю світла. Тут зовсім не зустрічаються зелені рослини.

У товщі води — пелагіалі виділяють епіпелагіаль — освітлені шари води до глибини 200 м і глибоководну пелагіаль. Остання у свою чергу підрозділяється на батіпелагіаль, що лежить на глибинах 200-2 000 м, і абісопелагіаль — глибше 2 000 м. Виділяють також мезопелагіаль — перехідну зону між епіпелагіаллю та батіпелагіаллю; гіперпелагіаль — води глибоководних жолобів.

перед богатым рыцарским замком расположился красивый сад, ухоженный и засаженный деревьями и редкими цветами.

люди приезжали к хозяину выразить своё восхищение искусно посаженными на клумбах с кустарниками, из дальних стран.

понятное дело, что эти знаки внимания были не просто частью их вежливости. по воскресеньям жители окрестностей и близлежащих деревень приходили просить разрешения гулять по красивым аллеям.

у подножия каменного забора внутри сада выросли густые заросли чертополоха, которых не было видно снаружи. никто не обращал на эти заросли внимания кроме старого осла, который таскал тележку с молоком.

часто проезжая мимо к молочнице, осёл вытягивал шею, чтобы чертополох могла его видеть, и говорил:

“ты такая красивая! … ты супер! ” – и молча смотрел на неё нежным взглядом полным восхищения.

однажды в замке был большой . приехало много гостей, большинство из которых были из столицы. среди них было много красивых девушек. самая красивая из них приехала издалека.

она была из знатного шотландского рода с большими и богатыми владениями. эта девушка была завидной невестой.

«хорошо иметь такую невесту, » – говорили молодые парни, а их матери соглашались со своими сыновьями.

эти юноши резвились на траве, играя с мячом в разные игры. а когда все гуляли среди клумб, каждая девушка, как это принято на севере, взяла себе цветок и затем присоединила его к лацкану одного из молодых джентльменов.

незнакомка из шотландии долго выбирала свой цветок, но ни один не пришёлся ей по вкусу. наконец, её глаза остановились на заборе, за которым росли заросли чертополоха с большими красными и синими цветами.

она улыбнулась и попросила сына хозяина замка: «это цветок моей страны – шотландии, сорви мне его, ».

молодой человек устремился за самым красивым цветком, не обращая внимания на уколы шипов. девушка из шотландии просто всунула цветок ему в петлицу.

все другие молодые люди обменялись редкими заграничными цветками. если бы сын хозяина знал, что это чертополох. но он чувствовал радость на душе.