Влияние человека на сообщество пресная вода

Характеристика пресноводного сообществаНазвание сообщества – пресный водоем.Какие организмы составляют сообщество. Пресноводные водоемы обычно богаты водной и околоводной растительностью. На берегу и на мелководье обитают тростник, рогоз, камыш, стрелолист, сусак, частуха, ежеголовник. На глубине более метра обитают водные растения: кувшинка белая (ее неправильно называют белой лилией) и кубышка желтая (ее неправильно называют кувшинкой). Корни этих растений находятся на дне водоемом, а листья и цветы плавают на поверхности. На поверхности плавает и небольшой водяной папоротник – сальвиния. Это редкое растение, занесенное в Красную книгу. Также занесен в Красную книгу чилим – водяной орех. Гораздо более распространенным растением является ряска – одно из самых крохотных цветковых. В поверхностном слое воды растут наяда, рдест, роголистник. Также в толще воды обитают одноклеточные водоросли.Животные, обитающие в водоемах это беспозвоночные, например, клопы-водомерки, жук-плавунец, пиявка, рак, личинки комаров и других насекомых, моллюски: беззубка, прудовик, катушка, различные микроорганизмы.Рыбы пресных водоемов: карась, линь, плотва, голавль, сазан, язь, густера, щука, окунь, судак, сом и многие другие виды. Земноводные и пресмыкающиеся водоемов: различные виды лягушек и их головастики, водяной и обыкновенный уж, гадюка Никольского.С водоемами тесно связана жизнь многих птиц: здесь кормятся и гнездятся у воды утки, гуси, цапли, зимородки. В водной и околоводной среде обитают такие звери как бобр, выдра, норка, ондатра.Экологические связи в пресном водоеме. Обитатели пресных водоемов составляют собой взаимосвязанную живую систему. Пищевые цепи начинаются с водных растений: одноклеточных водорослей, или многоклеточных высших растений. Их поедают водные беспозвоночные (моллюски, раки, личинки насекомых), растительноядные рыбы (карась, карп, плотва) и птицы (утки, гуси). Насекомых и их личинок поедают земноводные и многие виды рыб. Следующим звеном пищевых цепей являются хищные рыбы, поедающие растительноядных. Это окунь, щука, судак. На рыб охотятся пресмыкающиеся: уж и гадюка, птицы: цапли, зимородки, луни, а также млекопитающие: выдра и норка. Отмершие растения и останки животных подвергаются переработке микроорганизмами, обитающими на дне водоема и в толще воды. После этого разложившиеся питательные вещества становятся источником минеральных веществ для водных растений.Значение природного сообщества для человека. Пресные водоемы – незаменимый источник пресной воды для питья и других целей водоснабжения. Пресные водоемы являются источником промысловой рыбы, которую человек издавна использует в пищу. Речка, озеро, пруд или ручеек необыкновенно украсить собой любой природный уголок. Созерцание воды, водные виды спорта, игры в воде – источник хорошего настороения, здоровья и удовольствия от единения с природой.Влияние человека на сообщество. К сожалению, люди обычно негативно влияют на сообщества пресных водоемов. Загрязнение водоемов сточными водами и отходами ведет к гибели чувствительных видов растений и животных. Во время отдыха на воде многие люди бездумно рвут прекрасные цветы кувшинок и ароматных кубышек. Цветы быстро вянут и их выбрасывают. Гораздо лучше было бы сфотографировать их живыми и невредимыми на долгую и добрую память. Чрезмерный вылов рыбы подрывает рыбные богатства водоемов.Охрана сообщества. Для того чтобы обитателям водоемов нужно в конце зимы, когда запасы кислорода в воде исчерпаны, делать лунки во льду. Это избежать заморов рыбы. Нельзя рвать цветы водных растений, ловить рыбу запрещенными методами, сбрасывать в воду отходы, мыть автотранспорт. В целях сохранения пресных водоемов, некоторые из них объявлены заповедными территориями.

1) Россия занимает первое место среди государств по площади
2) На территории России проживает более 100 народностей
3) Более 40% территории РФ занимают леса, из них хвойные леса занимают половину от мировых
4) Природные достопримечательности России: уникальное озеро Байкал, Волга – самая длинная река Европы, Эльбрус – высочайшая вершина Европы, Ключевская сопка – один из самых высоких действующих вулканов в мире
5) Денежная единица Российской Федерации — российский рубль.
6) На территории Российской Федерации установлено 9 часовых зон.

Середовище існування Чорний дрізд добре пристосувався до життя у найрізноманітніших умовах. У далекому минулому він був мешканцем густих дрімучих лісів, однак інтенсивні рубки лісових масивів призвели до того, що тепер цей птах без остраху хазяйнує в міських парках і садах всього Європейського континенту, задовольняючись навіть крихітними острівцями зелені в центрі великих міст. Окрім того, нинішня популяція урбанізованих дроздів значно перевищує ту, яка жила у лісах в минулі часи. Опис Довжина тіла – 24-25 cм Розмах крил – 34-38,5 см Вага – 88-100 г Тривалість життя – 8 років (середня), максимальний рекорд – 20 років. У чорних дроздів дуже добре виражений статевий диморфізм. У самців забарвлення однотонно чорне, блискуче, а у самиць на спині темно-буре, черевний бік іржаво-вохристий, на світлому горлі видніються темні плямки і смужки. У самця весь дзьоб помаранчево-червоний, а дзьоб самиці біля основи нижньої щелепи забарвлений у жовтий колір. Очі у птахів облямовані вузькими жовто-оранжевими кільцями. Ноги темно-бурі, гомілка вкрита коротким пір’ям. Палці довгі та тонкі, три з них направлені вперед, один – назад б життя Чорні дрозди, які гніздують в лісі, відносяться до ліку перелітних птахів і восени вирушають зимувати у теплі краї. Міські дрозди, як правило, ведуть осілий б життя, хоча багато з них вважає за благо проводити зиму в м’якому південному кліматі. Повертаючись навесні до місць гніздівлі, самці дуже дзвінко та мелодично співають. Тихими вечорами вони часто пестять наш слух ніжними трелями, схожими на звуки флейти, іноді вплітаючи в них різкі скрекочучі звуки, підслухані у великому місті. Раціон чорних дроздів великий та різноманітний. Навесні та влітку вони завзято полюють на дрібних безхребетних, особливо полюбляють дощових червів, а в кінці літа та восени переходять на рослинну їжу: ягоди полуниці, смородини, вишні, черешні, горобини, бузини, терену. Восени птахи посилено харчуються, щоб накопичити на зиму достатній запас жиру. У морозні дні дрозди, що зимують на місцях гніздування, намагаються економити енергію, сильно настовбурчившись відсиджуються в тихих куточках, де нема вітру, а теплий повітряний між пір’ям рятує їх від холоду. Розмноження Своє громіздке гніздо чорний дрізд, як правило, поміщує в розвилках дерев, густому живоплоті, тріщинах старих стін, а у містах залюбки оселяється на балконах будинків. У альтанках та заростях витких рослин. Гніздо будується із сухих травинок і корінців, хазяїн штукатурить його глиною, змішаною зі шматочками моху, а дно вистилає м’якими сухими билинками. Самиці лісових дроздів роблять першу кладку на початку квітня, а міські жителі – вже у кінці березня. Число яєць у кладці коливається від 4 до 7. Забарвлення яєць світло-блакитне з бурими крапинками. Зазвичай кладку насиджує тільки самиця протягом 14 днів. Пташенята залишаються у гнізді до двох тижнів, поки батьки їх інтенсивно годують. Щойно ставши на крило, юні дрозди залишають гніздо, але ще 2-3 тижні перебувають під батьківською опікою і тримаються поблизу рідного дому, навіть коли старші птахи вже повністю заклопотані піклуванням про наступний виводок.