Материки - це великі ділянки суходолу, оточені з усіх сторін водою. На Землі є шість материків: Євразія, Африка, Північна та Південна Америка, Австралія, Антарктида. Материки відрізняються між собою за розмірами, формами земної поверхні, природою.
Найбільший материк на Землі – Євразія. Цей материк поділяється на дві частини – Європу та Азію. Умовна межа між частинами проходить уздовж уральських гір та північних схилів Кавказьких гір. Євразія займає 2/3 частини всієї суші. Він омивається 4 океанами і об’єднує дві частини світу – Європу та Азію. На території Євразії є три теплові пояси. Клімат – надзвичайно різноманітний – від арктичного на півночі, до тропічного на півдні.
Африка – другий за розміром материк землі. Він весь лежить у жаркому поясі. Тут є пекучі пустелі, густі тропічні ліси і вкриті травою рівнини. Населення Африки – це люди різних народностей. У саванах, пустелях і тропічних джунглях живуть зебри, антилопи, жирафи, леви, горили, мавпи. В Африці знаходиться найжаркіше місце на Землі – пустеля Сахара, яку перетинає найдовша річка на планеті - Ніл.
Південна Америка – четвертий за величиною материк. Уздовж його західного узбережжя тягнеться довгий гірський хребет – Анди. У Південній Америці є жаркі й холодні пустелі і великі, порослі травою рівнини. Цей материк є батьківщиною картоплі, помідорів, кукурудзи, арахісу, бавовни, ананасу. Північна Америка – третій за величиною материк. На її півночі холодно, там багато лісів і озер. На півдні лежать спекотні пустелі і густі тропічні ліси. А в середній частині знаходяться рівнинні степи, які називають преріями. Величезні скелясті гори оточують материк на заході. Багато мешканців Північної Америки живуть у великих сучасних містах. Австралія – найменший континент. Тут спекотний клімат. Переважна більшість населення живе в містах, розташованих на узбережжі. Землі, віддалені від узбережжя називають Бушем. Тут водяться звірі, які вилуплюються із яєць: качкодзьоб та єхидна. Австралія – найсухіший материк, пустелі займають близько його половини. До таких умов пристосувалися рідкісні рослини – евкаліпт, пляшкове дерево, а також тварини – коала, кенгуру.
Mikhailovna_Litvinova276
22.09.2022
Здравствуй, Дорогой солдат!Не знаю прочтешь ли ты это письмо,но я все же напишу.Вы, так много для нас сделали. Вы победили фашистов и благодаря вам у нас сейчас: мирное небо, не свистят пули, не взрываются гранаты. Я хочу сказать что рискуя жизнью своей ты наши. В годы войны людям приходилось есть крапиву, а сейчас, в мирное время мы живем в достатке и не голодаем. А кто не воевал чем могли: вязали носки, рукавицы, убирали хлеб, пахали землю - работали в тылу. Ты борешься за мир .И хочу сказать я в этот час тебе вновь,и готова благодарить тебя за это каждую минуту своей жизни... за то,что подарил мне чистое небо над головой
olgalooo
22.09.2022
Год постройки 1508—1515. Площадь кремля 22,7га. Протяженность стен 2045 метров. Количество башен 13. Количество сохранившихся башен 12. Высота башен от 18 до 30 м. Высота стен от 12 до 22 м. Толщина стен от 3,5 до 4,5 м.
Как свидетельствует летопись, в 1221 году великим князем Владимирским Юрием Всеволодовичем основан был Нижний Новгород, защитой которому служили деревянно-земляные укрепления — глубокие рвы и высокие валы, окружавшие город и посады его. Первая попытка замены деревянной крепостицы на каменный кремль относится к 1374 году, к эпохе Нижегородско-Суздальского великого княжества (1341—1392). В это время князь Дмитрий Константинович заложил кремль, но его постройка ограничилась всего одной башней, известной как Дмитровская башня, не дошедшей до нас (современная башня сооружена позднее). При Иване III Нижний Новгород играет роль сторожевого города, имея постоянное войско и служа местом военного сбора при действиях Москвы против Казани. В целях усиления обороны города вновь начинаются работы над крепостными стенами. Началом строительства каменного Нижегородского кремля стала постройка в 1500 году в прибрежной части города Ивановской башни, но основные работы развернулись с 1508 года и в короткие сроки — к 1515 году — грандиозное строительство было завершено. Основные работы по сооружению кремля осуществлялись под руководством присланного из Москвы архитектора Пьера Франческо (Пётр Фрязин). Разрушению старых оборонительных сооружений — дубовых стен огромный пожар 1513 года. Двухкилометровая стена подкреплялась 13 башнями (одна из них — Зачатская — у берега Волги, не сохранилась). «Каменный город» имел постоянный гарнизон и солидное артиллерийское вооружение. Новая волжская крепость создавалась Московским государством как основной опорный пункт против Казанского ханства и за свою ратную службу выдержала многократные осады и приступы. И ни разу за всё это время враг не смог овладеть ею. С падением Казани Нижегородский кремль утратил своё военное значение, и в дальнейшем в нём размещались органы власти города, княжества и губернии. Во время Великой Отечественной войны кровли Тайницкой, Северной и Часовой башен были разобраны и на верхних площадках установлены зенитные пулемёты.
Легенды. Примечательна одна из легенд, связанная с названием одной из башен — Коромысловой. В 1520 году астраханские татары во главе с Саин Гиреем осадили город. Татары пытались хитростью овладеть кремлём и ночью подобрались к его стенам. А ранним утром одна из нижегородских женщин пошла по воду. Увидев татар, она приняла неравный бой с ними и забила коромыслом 10 из них, пока кому-то из них не удалось убить её ударом сабли. Татары призадумались: каковы ж тут воины, если девицы у них так отважны. И потихоньку убрались от нижегородских стен. Реальность подобной легенды представляется сомнительной. По другой легенде, строительство кремля началось именно с этой башни. Для усиления строения было принято заложить живое существо, которое первым придёт на это место, в основание башни. Пришла девушка с вёдрами на коромысле, шедшая за водой на речку Почайну. Её и зарыли вместе с вёдрами и коромыслом. Однако, это в корне противоречит традициям и устоям христианства, и скорее является пересказом древних языческих легенд.
Башни Нижегородского Кремля. К настоящему времени сохранились 12 из 13 башен кремля. Против часовой стрелки: Георгиевская башня — названа по соседству с посадской Георгиевской церковью. Квадратная 4-х ярусная башня, до XVII века — с подъёмными воротами. Борисоглебская башня — названа по имени церкви в честь святых Бориса и Глеба, стоявшей ниже Кремля, у берега Волги. К 1622 году была заново перестроена. В результате постоянных подвижек грунта башня разрушилась, и была окончательно разобрана в 1785 году. В 1966 году были откопаны остатки Борисоглебской башни, а в 1972 году башня была вновь возведена на первоначальном месте. Зачатьевская (Зачатская) башня (разрушена оползнем в XVIII веке, планируется восстановление к 2012—2013 году[2]) — названа по располагавшемуся рядом Зачатьевскому монастырю. Иногда упоминается как Живоносновская башня (по церкви и монастырю в честь Живоносного источника) или Белая (по аналогии с соседней).
Материки відрізняються між собою за розмірами, формами земної поверхні, природою.
Найбільший материк на Землі – Євразія. Цей материк поділяється на дві частини – Європу та Азію. Умовна межа між частинами проходить уздовж уральських гір та північних схилів Кавказьких гір.
Євразія займає 2/3 частини всієї суші. Він омивається 4 океанами і об’єднує дві частини світу – Європу та Азію. На території Євразії є три теплові пояси. Клімат – надзвичайно різноманітний – від арктичного на півночі, до тропічного на півдні.
Африка – другий за розміром материк землі. Він весь лежить у жаркому поясі. Тут є пекучі пустелі, густі тропічні ліси і вкриті травою рівнини. Населення Африки – це люди різних народностей. У саванах, пустелях і тропічних джунглях живуть зебри, антилопи, жирафи, леви, горили, мавпи. В Африці знаходиться найжаркіше місце на Землі – пустеля Сахара, яку перетинає найдовша річка на планеті - Ніл.
Південна Америка – четвертий за величиною материк. Уздовж його західного узбережжя тягнеться довгий гірський хребет – Анди. У Південній Америці є жаркі й холодні пустелі і великі, порослі травою рівнини. Цей материк є батьківщиною картоплі, помідорів, кукурудзи, арахісу, бавовни, ананасу.
Північна Америка – третій за величиною материк. На її півночі холодно, там багато лісів і озер. На півдні лежать спекотні пустелі і густі тропічні ліси. А в середній частині знаходяться рівнинні степи, які називають преріями. Величезні скелясті гори оточують материк на заході. Багато мешканців Північної Америки живуть у великих сучасних містах.
Австралія – найменший континент. Тут спекотний клімат. Переважна більшість населення живе в містах, розташованих на узбережжі. Землі, віддалені від узбережжя називають Бушем. Тут водяться звірі, які вилуплюються із яєць: качкодзьоб та єхидна. Австралія – найсухіший материк, пустелі займають близько його половини. До таких умов пристосувалися рідкісні рослини – евкаліпт, пляшкове дерево, а також тварини – коала, кенгуру.