Доклад.общество в котором я хотел бы оказаться из сказки

Непонятный немного вопрос ...но отвечу ...Например из семеро козлят или с бабкой с дедкой из колобка ну разкожу о козлят ...Я хочу оказатся с козлятами потому что я очень люблю эту сказку я прасил(а) маму перед сном её каждый день читать .И Пому что с такой мамой как с козой не чего не страшно ,,очень весёлые персонажи ,добрые и находчивые ..Иногда кажется что это всё из жизни просто место людей животные ..

Правильні відомості про Землю та її форму з’явились не відразу, не в один час і не водному місці. Проте де саме, коли, у якого народу вони були найбільш правильними, з’ясувати важко. Дуже вже мало збереглося про це вірогідних стародавніх документів та матеріальних пам’яток.
Одна з найдавніших культурних країн на Землі – Китай. За кілька тисяч років до н.е. китайці мали писемність, уміли зображати місцевість на карті і складали географічні описи. Та, на жаль, старокитайські „рисунки” (карти) і описи земель ще майже не вивчені. 

Індійська культура теж дуже давня. За переказами, індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Цінні історичні матеріали дійшли до нас і від стародавніх народів, які жили на Близькому Сході, в басейні рр. Тігру та Єфрату, в дельті Нілу і вздовж берегів Середземного моря в Малій Азії і Південній Європі. До наших часів дійшли писані документи з стародавньої Вавілонії. Давність їх – близько 6000 років. Вавілоняни, в свою чергу, успадкували знання від ще більш стародавніх народів. Вавілоняни вважали, що Земля має вигляд гори, західний схил якої займає Вавілонія. Вони помітили, що на південь від Вавілону – море, а на сході височать гори, через які не наважувались переходити. Тому їм здавалось, що Вавілонія розташована на західному схилі „світової” гори. Гора ця – кругла, і оточена вона морем, а на море, як перевернута чаша, спирається тверде небо – небесний світ. На небі, як і на Землі, є суша, вода та повітря. Небесна суша – це пояс сузір’їв Зодіаку, який як гребля, простягнувся серед небесного моря. По цьому поясі суші рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня – пекло, куди спускаються душі померлих; уночі Сонце проходить через це підземелля від західного краю Землі до східного, щоб уранці знову почати свій денний шлях по небу гаючи, як за морським горизонтом заходить Сонце, люди думали, що воно спускається в море і що сходити воно теж повинно з моря. Отже, в основі уявлень стародавніх вавілонян про Землю лежали за явищами природи. Проте знання їх були обмежені, і через те вони не могли правильно пояснити ці явища. Народи, які жили в Палестині, інакше уявляли собі Землю, ніж вавілоняни. Стародавні євреї жили на рівнині, і Земля здавалась їм рівниною, на якій подекуди височать гори. Особливе місце у світобудові євреї відводили вітрам, які приносять з собою то дощ, то посуху. Оселя вітрів, на їх думку, міститься в нижньому поясі неба і відокремлює собою Землю від небесних вод: снігу, дощу і граду. Під Землею залягає вода, від якої догори йдуть канали, що живлять моря і ріки. Уявлень про форму всієї Землі у стародавніх євреїв, очевидно, не було. Відомо, що фінікійці, єгиптяни і стародавні греки були добрими мореплавцями: навіть на невеликих кораблях вони сміливо вирушали в далекі плавання і відкривали нові землі. Дуже багато чим географія завдячує еллінам, або стародавнім грекам. Цей нечисленний народ, що жив на півдні Балканського і Апеннінського півостровів Європи, створив високу культуру. Про найдавніші відомі нам уявлення греків про Землю ми знаємо з поем Гомера – „Одіссеї” і „Ілліади” (12-8 ст. до н.е.). З цих творів видно, що греки уявляли собі Землю трохи опуклим диском, який нагадує щит воїна. Сушу кругом обтікає ріка Океан. Над Землею розкинувся мідний небозвід, по якому рухається Сонце, піднімаючись щодня з вод Океану на сході і поринаючи в них на заході.

Медузы - это подвижные стрекающие организмы, относящиеся к Сцифоидным и отличающиеся зонтообразной формой и желеобразной консистенцией. Ушастая медуза (Aurelia aurita) -это один из самых распространенных красноморских видов, обитающий в открытых водах и питающийся планктоном. Достаточно распространена также Кассиопя (Cassiopea andromeda), но она наоборот предпочитает теплые и неглубокие воды, в которых обитает на песчаном дне перевернувшись щупальцами вверх. Светящаяся медуза с характерной грибовидной формой получила свое название за то, что при стимуляции волнами она начинает светиться. Кроме планктона эта медуза питается мелкими рыбками, являясь, в отличие от Кассиопеи, прикосновение к которой может вызвать всего лишь незначительное раздражение, особо опасной и жгучей. Медузы подразделяются на полы, а их личинки (плануле) изначально являются крепящимися к дну полипами, превращающимися потом в медуз.
Древнегреческие мифы говорят, что жили-были когда-то три сестры Горгоны – Сфено, Эвриала и Медуза. Вот в честь последней и назвали животное. Хорошие были сестры, только при взгляде на них все живое превращалось в камень, и не мудрено – вместо волос у них были шевелящиеся змеи. Да и остальной вид не внушал доверия.
Но вы не бойтесь смотреть на медуз. На самом деле они очень красивы. Причудливые фонарики, люстры, блюдца и зонтики со щупальцами, и все это полупрозрачное, эфемерное, часто окрашенное нежнейшими голубыми, лиловыми, бурыми и розовыми красками. Их медленные грациозные танцы в воде завораживают.
Можно от них и «окаменеть» . Правда, не от взгляда, а от прикосновения. Яд медуз парализует неосторожно подплывших к ним рыбок. Но и людям от медуз достается.
Медузы относятся к классу кишечнополостных. Они устроены просто – нечто вроде двухслойного мешка или шапки с подкладкой. Наружный слой клеток соответствует нашей коже, а внутренний слой клеток, подкладка – это рот и желудок. Впрочем, рот – не совсем и рот, поскольку остатки непереваренной пищи тоже удаляются через него.
Более всего у медуз интересны так называемые стрекательные клетки. Они выглядят как капсулы, наполненные ядом. Внутри клетки закручена в спираль длинная полая нить, снаружи торчит махонький чувствительный волосок. Чуть тронь его, нить выворачивается из капсулы и втыкается в жертву. По нити впрыскивается яд.
Человек для медузы чересчур крупная добыча, и, в большинстве случаев, ожог медузы не смертелен, хотя и очень неприятен. Однако чем крупнее медуза данного вида, тем хуже последствия от встречи с нею.

Лол, вот и небольшой.