Производством каких товаров или продуктов известен красноярский край?

Уголь, золото, Ценные металлы.

Тема урока: Вода – растворитель.

Цель: Изучение свойств воды, формирование учебно-познавательного интереса к новому действия через работу в группах при изучении свойств воды.
Задачи урока: Дать представление о воде как растворителе, о растворимых и нерастворимых веществах; познакомить с понятием «фильтр», с простейшими определения растворимых и нерастворимых веществ; подготовить доклад на тему «Вода – растворитель».
Оборудование и наглядные пособия: учебники, хрестоматии, тетради для самостоятельной работы; наборы: стаканы пустые и с кипяченой водой; коробочки с поваренной солью, сахаром, речным песком; чайные ложки, воронки, фильтры из бумажных салфеток; гуашь (акварельные краски), кисти и листы для рефлексии; презентация, выполненная в Power Point, мультимедийный проектор, экран.
ХОД УРОКА
I. Организационный момент
У. Всем доброе утро!
Приглашаю вас на третье заседание школьного научного клуба «Мы и окружающий мир».
II. Сообщение темы и цели урока
Учитель. Сегодня у нас гости, которые пришли на заседание клуба. Задание провести опыты и наблюдения, повторить свойства воды.( Слайд1). План работы клуба «Мы и окружающий мир» (Слайд 2)
III. Повторение темы.
-В каком состоянии вода ( жидкое, твёрдое, газообразное) (Слайд3)
- Загадки про воду.(Слайд 4)
IV. Изучение нового материала.
У. Сегодня мы поговорим об одном удивительном свойстве воды: многие вещества в воде могут распадаться на невидимые мельчайшие частицы, то есть растворяться. Следовательно, для многих веществ вода – хороший растворитель. Ребята, я предлагаю вам послушать притчу и подумать как она связана с темой урока. Притча: Два ослика шли по дороге с кладью. Один был навьючен солью, а другой ватой. Первый осел едва передвигал ноги: так тяжела была его ноша, второй шел весело и легко. Вскоре животным пришлось переходить речку. Осел, навьюченный солью, остановился в воде и стал купаться: он то ложился в воду, то снова становился на ноги, когда осел вышел из воды, ноша его стала гораздо легче. Другой осел, глядя на первого, тоже стал купаться, но чем дольше он купался, тем тяжелее становилась навьюченная на него вата.
Почему же ноша первого осла после купания стала легче, а второго тяжелее?
Д: Соль растворилась в воде, а вата впитала в себя воду и стала тяжелее.
У. Предлагаю вам на заседании клуба определить растворимость в воде таких веществ, как поваренная соль, сахар, речной песок. Давайте предположим, какое вещество, по вашему мнению, растворится в воде, а какое не растворится.

Плане́та (грец. πλανήτης — той, що блукає) — кулясте несамосвітне тіло, що обертається навколо Сонця чи іншої зірки. Орбіта цього обертання дуже близька до еліпсу. За найсучаснішим означенням, плане́тою сонячної системи вважають астрономічний об'єкт, що обертається навколо Сонця, має достатню масу для того, щоб під дією власної гравітації набути кулястої форми та має «вичищену околицю», тобто, домінує на своїй орбіті. Ті астрономічні об'єкти, що задовольняють двом першим умовам, але не задовольняють третій, називають карликовими планетами[1]. Планети, що перебувають поза межами Сонячної системи, називають екзопланетами. Планети обертаються навколо зірок і видимі завдяки освітленню їх випромінюванням зірок; крім Сонячної системи, були відкриті поза нашою галактикою у 1992-му році поблизу пульсару PSR В1257+12. Історія Редагувати Ще в давнину люди помітили, що деякі об'єкти на небі змінюють своє розташування відносно інших, непорушних зір. Саме за це «блукання» планети отримали свою назву (грец. πλανήτης — той, що блукає). Греки й римляни називали планети іменами богів: Гермес — Меркурій, Арес — Марс, Зевс — Юпітер, Кронос — Сатурн і Афродіта — Венера. До планет зараховували також Місяць і Сонце[Джерело?]. Дослідники античності вважали, що всі планети обертаються навколо Землі. Попри це Птолемею вдалося побудувати теорію руху планет, яка дозволяла доволі точно передбачати майбутнє (і минуле) їх розташування серед зір. Вона використовувалася протягом більш ніж тисячі років. у 16 століття Ніколай Коперник запропонував побудову, в якій лише Місяць обертається навколо Землі, а всі інші планети (і , зокрема, Земля) обертаються навколо Сонця. Сам Коперник вважав свою теорію суто уявною, призначеною лише для спрощення розрахунків. Однак інші дослідники дійшли висновку, що така картина набагато краще поясню явища і геліоцентрична система світу стала загальновизнаною. Вже в Новий час було відкрито ще три планети. 1781 р. — Уран (1781, В. Гершель) 1846 р. — Нептун (1846, Дж.Адамс, Урбен Ле Вер'є, Й.Галле) 1930 р. — Плутон (1930, П. Ловелл, К. Томбо) За традицією, відкриті у XVIII — XX ст. планети також отримали міфологічні назви: Уран, Нептун, Плутон. Таким чином кількість планет сягла дев'яти. 1995 року відкрито першу позасонячну планету зірки, що перебуває за 50 світлових років від Землі. Станом на 20 січня 2015 року (згідно з Енциклопедією позасонячних планет) достеменно встановлене існування 1900 екзопланет у 1202 планетних системах, у 480 з яких більше однієї планети[2]. У серпні 2006 статус Плутона було змінено на карликову планету. Планети Сонячної системи Редагувати Сьогодні у Сонячній системі відомо 8 планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. У 2006 р. 26 Генеральна асамблея Міжнародного астрономічного союзу скасувала статус планети для Плутона. Планети земної групи — Меркурій, Венера, Земля, Марс) близькі за розмірами і будовою, середня густина їх речовини становить 5,52-3,97 г/см3. До цієї групи примикають деякі великі супутники планет, які схожі за своїми характеристиками до планет земної групи. Це супутники Юпітера Ганімед, Іо, Європа, Каллісто і супутник Сатурна — Титан. Приблизні розміри планет відносно одна одної та Сонця Утворилися планети з газопилової хмари навколо Сонця. Подібні пилові хмари (диски) можна сьогодн гати біля деяких зірок нашої галактики. З погляду гірничої справи як сировинний ресурс майбутнього найбільший інтерес становлять астероїди і найближчі до Землі планети — Місяць та Марс. Всі параметри нижче вказані відносно їх значень для Землі: * Абсолютні значення наведені в статті Земля. ** Негативне значення тривалості доби означає обертання планети навколо своєї осі в протилежну, у порівнянні з орбітальним рухом, сторону. Планета Екваторіальний діаметр (земних діаметрів) Маса (земних мас) Орбітальний радіус (а. о.) Орбітальний період (років) Доби (земних діб) Супутники MESSENGER first photo of unseen side of mercury.jpg Меркурій 0,382 0,06 0,38 0,241 58,6 відсутні Venus-real color.jpg Венера 0,949 0,82 0,72 0,615 −243** відсутні The Earth seen from Apollo 17.jpg Земля* 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1 Mars Hubble.jpg Марс 0,53 0,11 1,52 1,88 1,03 2 Jupiter (transparent).png Юпітер 11,2 318 5,20 11,86 0,414 67[Джерело?] Saturn (planet) large rotated.jpg Сатурн 9,41 95 9,54 29,46 0,426 62 Uranus.jpg Уран 3,98 14,6 19,22 84,01 −0,718** 27 Neptune.jpg Нептун 3,81 17,2 30,06 164,79 0,671 13 Будова Редагувати