Доклад на тему пустыня в общем, заранее

1. Труден переход по пустыне. Солнце жжёт беспощадно. Песок буквально раскален, а вокруг ни деревца, ни кустика. Но вот в дали появилось темное пятно. Лес! Путники прибавляют шаг: впереди желаемая прохлада, впереди отдых. Но что это? Какой странный лес! Солнечные лучи свободно проходят сквозь кроны деревьев, и под ними все та же раскаленная  земля. Тени нет. Да, собственно, нет и кроны. У деревьев листья настолько узкие, что совершенно не задерживают  солнечные лучи. Это лес из саксаулов. Своеобразна и древесина саксау­ла. Она настолько тяжёлая, что тонет в воде. Её нельзя разрезать ножом или пилой. Но если очень сильно стук­нуть по ней, то она разобьётся на куски. Так в древесине саксаула одновременно уживаются хрупкость и твёрдость. А вот в холодное время года или в холодные ночи этот же саксаул хорошо согреет остывшее жильё. Сгорая древесина саксаула даёт столько тепла, сколько не даёт древесина ни одного другого дерева.

 

2. Поиск воды в пустыне труден, но не безнадёжен. Сама природа может подсказать путнику, где её искать. Так, если после захода солнца над каким-то местом ро­ятся комары и мошки, значит, недалеко подземные воды. На это же указывают и растущие среди песков зелёные растения. Да и сам песок — хороший челове­ка в поисках воды. Знатоки утверждают, что, где песок, там и вода! Дело в том, что песок никогда не бывает аб­солютно сухим. Чтобы добыть воду, в песке роют ямы. Яму покрывают прозрачной плёнкой, края которой плот­но засыпают песком или землёй. На середину плёнки кладут груз, например камешек. Камешек оттягивает плёнку, образуя конус, вершина которого направлена в глубь ямы. Под вершину ставят какую-либо посуду. Солнце нагревает песок. Вода испаряется, и на плёнке образуются капли. Капли стекают по конусу прямо в посуду. Так за сутки набирают до полутора литров воды.

 

1.Світовий океан – це накопичувач сонячного тепла.
Вода володіє величезною теплоємністю, що дозволяє їй накопичувати тепло в літній час, рятуючи прилеглі території від згубної для всього живого спеки. У зимовий час океан віддає накопичене влітку тепло, рятуючи все живе від вимерзання. Океани регулюють температуру на всій планеті.

2. Світовий океан – це постачальник прісної води в результаті круговороту.
Усі води на Землі, в тому числі і вода Світового океану, завдяки променевої енергії Сонця і силі тяжіння тісно взаємопов'язані і утворюють єдиний круговорот у природі. Вважається, що вода Світового океану в результаті кругообігу води оновлюється за 3000 років.

3.Світовий океан - це джерело морепродуктів.
Щорічно Світовий океан дає людям 65-70 мільйонів тонн морепродуктів: риби, молюсків, ракоподібних та їстівних водоростей.

4.Світовий океан - це джерело мінеральних ресурсів.
Мінеральні ресурси Світового океану - це рідкі, тверді і газоподібні корисні копалини. З-під морського дна видобувається нафта і вугілля. У морській воді, яка також є складовою Світового океану, приховано багато мінеральних ресурсів і елементів, що входять в таблицю Менделєєва. З морської води витягають натрій, хлор, бром і магній.

5.Світовий океан - це джерело енергії.
Енергетичні ресурси - принципово доступна механічна і теплова енергія Світового океану, з якої використовується головним чином приливна енергія. Припливні електростанції є у Франції в гирлі річки Рані, у Росії - Кислогубская ПЕС на Кольському півострові. Розробляються і частково реалізуються проекти використання енергії хвиль і течій.

6.Транспортні шляхи.
Через океани та моря пролягають головні торгові шляхи світу, що зв'язують континенти, країни і народи.

7.Морський туризм.
Останнім часом ростуть можливості освоєння території Світового океану для відпочинку та туризму.

8.Світовий океан визначає погоду, клімат.
Тут можна виокремити не тільки позитивний, але і негативний вплив океанів на життя людей: цунамі, урагани і шторми.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Основні шляхи зараження ВІЛ-інфекцією:

- статевий;

- під час переливання донорської крові, зараженої вірусом імунодефіциту;

- при використанні нестерильного медичного інструментарію (шприців, системи для переливання крові та ін.);

- від ВІЛ-інфекції або хворої на СНІД матері дитині до, під час або після пологів.

Тому необхідно :

– утримуватися від статевих контактів з випадковими партнерами і особами, які вживають наркотичні засоби;

– виключити вживання ін’єкційних наркотичних засобів;

– донорам крові, органів і тканин перевірятись на наявність антитіл до ВІЛ-інфекції;

– обережно ставитися до проведення певних косметичних процедур з можливим пошкодженням шкірних і слизових оболонок (манікюр, педикюр, гоління, татуювання тощо);

– використовувати індивідуальні засоби особистої гігієни (засоби для гоління, зубні щітки, ножиці ); – використовувати індивідуальні засоби захисту (рукавички, халати тощо) при роботі з біологічними рідинами і інструментарієм;

– вагітним жінкам необхідно обов’язково обстежуватись на ВІЛ/СНІД.