Патриоты россии ( описание кратко )

Уважающие россию, вроде

«патриоты россии» «патриоты россии»  — умеренно левая  политическая партия  в  российской федерации.создана 25 апреля 2002 года. в партию «патриоты россии» вступила значительная часть членов партий: «национально-державная партия россии», «российская партия труда» и «евразийская партия  — союз патриотов россии». перерегистрацию под новым названием партия прошла в июле 2005 года.официальной идеологией данной партии выступают  патриотизм  и  социализм.программа партии «патриоты россии»: создать возможности для свободы, развития и самореализации личностиглавной ценность для человека, общества и государства – семьясоздание гражданского обществасоздание правового, демократического и социального государствауровень и качество жизни в россии должны соответствовать наиболее развитым странам мираобеспечить социальные гарантии гражданам россии, сопоставимые со странами европысоздать высокий уровень социальной защиты всех граждан страны. социальная защита должна быть обеспечена всем.качественная общедоступная медицина и здоровый образ жизни людейобщедоступность и высокое качество отечественного образованиямощный демографический рост и развитие нацииобеспечение современным и доступным жильем всех в этом гражданулучшению жизни старшего поколения, инвалидов, молодежи, жителей села и ряда других социальных групп, испытывающих сегодня наибольшие трудностиликвидация массовой безработицы; лидер партии – г. семигин.в партии «патриоты россии» состоят 84  995 человек.по итогам голосования 2007 года партия «патриоты россии» не получила ни одного места в государственную думу.партия выпускает газету – «патриоты россии».штаб – квартира партии расположена по адресу: 119121, г. москва, смоленский б-р, 11символом партии является желтое знамя с надписью – патриоты россии.

Петрусь (так звали сліпого) народився живим і рухливою дитиною, але поступово став задумливим,

прагнуть проникнути в таємниці, йому недоступні. Адже він був позбавлений найпрекраснішого шляху пізнання

світу - фарб, світла, всіх відтінків живий і прекрасної природи.

Двоє людей прийняли спочатку особливу участь у долі дитини. Його мати і дядько Максим. Цей чоловік, в

Свого часу відомий забіяка, поїхав до Італії і приєднався до Гарібальді. Звідти повернувся калікою, "праву

ногу йому зовсім відрізали, і тому він ходив на милиці, а ліва рука була пошкоджена і годилася тільки на

те, щоб сяк-так спиратися на палицю ". Два різних початку - ніжність і поетичність матері і мужність старо-

го воїна - до Петрусеві пізнавати світ.

Спочатку він вивчав кімнати, прислухаючись до всього і обмацуючи кожен предмет. З хвилюванням читаємо ми про те, як знайомився він з весняним світом, піснями птахів. Малюк, не в силах зрозуміти усього різноманіття,

"Тихо застогнав і відкинувся назад на траву". Він був у глибокій непритомності.

Йому йшов п'ятий рік, коли мистецтво увійшло в його життя. Тонкий психолог, Короленка дивно точно

передає почуття, які відчуває сліпа дитина. Автор зауважує ледь вловимі переживання, впечат-

лення руху дитячої душі. Завдяки тому, що нещасний народився в багатій родині і оточений люблячими

людьми, він отримує можливість розвинути в собі художній дар.

На сопілці грав йохим. І ця гра на просте дудці, яку сільський хлопець зробив сам після дол-

гих пошуків підходящого дерева, поклала початок перетворенню сліпого хлопчика в музиканта. І Петрусь

щовечора приходив до стайні слухати музику Іохима. Довго довелося матері на кращому закордонному

піаніно "боротися з шматком прикрашеної верби". Хлопчик не визнавав її гри. Своєю душею він відчував

рідне і близьке в звуках сопілки і лякався при виконанні гучною і хитрою п'єси. І тільки коли бариня

зрозуміла, що "у мужика Іохима справжнє, живе почуття" і відкрила і у себе таке ж, вона зуміла змусити

хлопчика полюбити свою гру. За до звуків дитина вчилася осягати і стан душі і кольору.

"Це захоплення музикою стало центром його розумового зростання: воно заповнювало і урізноманітнило його існу-

вованіе ". Сліпий вчився грати на піаніно, але любив також і дудку.

Завдяки режиму, заведеним дядьком Максимом, хлопчик нормально розвивався фізично й навіть позна-

комілся з сусідською дівчиною Евеліною, яка стала товаришем всього його життя. Їм добре разом. Еве-

ліна багато про що розповідає Петру, а той грає для неї, прагнучи всі свої враження перекласти на музику.

Дитяча дружба переросла в юнацьку прихильність, а потім і в справжню любов. Евеліна часом

переставала помічати недоліки свого коханого, та й Петро разом з нею не відчував його так гостро.

Але чим більше Петро ставав особистістю, тим більше страждав від своєї ущербності. І, може бути, зам-

кнулся би він у себе і зробив себе назавжди нещасним, якби не дядько. Адже недаремно той віддав своє здоров'я

за щастя людей. Максим постійно домагався, щоб і племінник думав менше про свій недолік, а більше про страждання інших, щоб навчився відчувати чуже горе. Дядю турбувало, що багата садиба - недо-

тнього, тісний світ для підлітка, а життя тут зовсім не схожа на ту, якою живуть більшість лю-

дей. Тому й Петрусь, "що став вже юнаків, виріс, як тепличний квітка, захищений від різких сторін-

них впливів далекого життя ".

1. Экосистема-это сообщество животных, и из всех живых существ (связи, среды обитания).

Нужны она для того, чтобы у каждого было свое место, было где кому кушать, и это поддерживалось всегда.

2. Нет, нельзя, т.к. в этом присутствует еще и цепочка питания, и если оставить только нужные виды для человека виды живых существ, их вскоре не станет, из-за того, что они питаются и ненужными нам живыми существами. Можно даже сказать, что таких ‹ненужных› живых существ и нет.

3. Производители отличаются тем, что они ничего не портят, а только производят. Потребители-употребляют производство. Разрушители-портят и разрушают производство. Например птенцов, яйца и т.п.

это экосистема, так как здесь показана цепочка питания, а она входит в планы экосистемы.