Напишите доклад о загрязнения калининградской области.

Воздух Калининградской области загрязнён неравномерно. Наиболее сильное загрязнение атмосферы наблюдается в таких промышленно развитых городах, как Калининград, Балтийск, Неман, Советск, Светлый и Черняховск. Ежегодные выбросы с промышленных предприятий в атмосферу Калининграда, Советска, Немана, Черняховска, Светлого и Гусева составляют более 2000 тонн в год.

На первом месте по степени загрязнённости воздуха находится Балтийск. Выбросы твёрдых взвешенных частиц в атмосферу этого города составляют 36% от общего объёма загрязнения; «вклад» газообразных выбросов – 64%. Последние отравляют воздух в результате функционирования порта, судоремонтных мастерских, собственно судов, котельных, а также в результате увеличения числа автомобилей.

Атмосфера Светлогорской зоны, где располагаются Пионерский порт и Янтарный комбинат, на 15% загрязняется твёрдыми выбросами и на 85% - газообразными. Малый «вклад» взвешенных частиц не удивителен, ведь здесь очень немного котельных, функционирующих на твёрдом топливе, и домов с печным отоплением.

Однако воздух Калининградской области отравляется не только вредными выбросами собственных промышленных предприятий и выхлопами автотранспорта, но и в результате занесения загрязняющих веществ из соседних государств. Внешние источники загрязняют атмосферу Калининградской области в 6 раз сильнее, чем внутренние. Среди вредных веществ, поступающих в атмосферный воздух региона из соседних стран, наибольшую концентрацию составляют соединения серы и окисленного азота.

Дыха́тельная систе́ма — система органов человека и других животных, которая служит для газообмена организма с окружающей средой. Кислород организмы могут получать из воздуха, либо употреблять кислород, растворённый в воде. Органы дыхания имеются только у аэробных организмов, у анаэробных они отсутствуют. 

Не́рвная систе́ма — целостная морфологическая и функциональная совокупность различных взаимосвязанных нервных структур, которая совместно с эндокринной системой обеспечивает взаимосвязанную регуляцию деятельности всех систем организма и реакцию на изменение условий внутренней и внешней среды.

Кровеносная система человека и многих животных состоит из сердца и сосудов, по которым кровь движется к тканям и органам, а затем возвращается в сердце. Крупные сосуды, по которым кровь движется к органам и тканям, называются артериями. Артерии разветвляются на более мелкие артерии, артериолы, и, наконец, на капилляры.

Пищеварительная система человека осуществляет переваривание пищи, всасывание продуктов расщепления через слизистую оболочку в кровь и лимфу, выведение непереваренных остатков. 

Выдели́тельная, или экскрето́рная система в биологии — совокупность органов, выводящих из организма избыток воды, продукты обмена веществ, соли, а также ядовитые вещества, попавшие в организм или образовавшиеся

Объяснение:

Объяснение:

Ми рідко замислюємося над тим, яке значення в нашому житті має колір. Звичка бачити небо - синім, траву - зеленою, а кров - червоної така сильна, що інших сполучень ми не можемо собі уявити. Кольори – це невід’ємна частина нашого життя. Життя повне тоді, коли воно наповнене фарбами, кольорами та відтінками. Починаючи з найдавніших часів колір був сильною, але все ж невловимою силою, що визначає поведінку людини. Проведено велику кількість дослідів, написано багато статей і все-таки, до цих пір, колір - це явище загадкове. На даний момент добре відомо, що оточуючі нас кольори є одними з найважливіших факторів встановлення суспільства.

В сучасному, швидкоплинному, урбанізованому світі з величезним потоком інформації, критичним є показник самогубств та депресій, має місце загострення соціальних суперечностей, які обумовлюються індивідуальною психоемоційною неузгодженістю людей. Дуже багато людей, які потрапляють із села в місто стають заручниками долі. На них сильно впливають кольори, що їх оточують. Сірі стіни будівель дуже пригнічують, втомлюють. У таких людей постійні депресії та стреси, адже ці кольори не є кольорами природного середовища. Колір виявляє вплив на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку. За кольоровими перевагами, можна виявити темперамент, характер та психоемоційний стан особистості.

Різнокольорове бачення світу пов’язане з тим, що речовини по-різному взаємодіють зі світлом. Падаючи на речовину, світло частково поглинається, а частково відбивається. Крім того, воно проникає крізь прозорі тіла. Якщо тіло поглинає майже всі промені, відбиваючи лиш червоні, то воно і здаватиметься нам червоним, а якщо поглинає майже всі промені, практично нічого не відбиваючи, то воно для нас буде чорним. Якщо ж, навпаки, об’єкт відбиває практично все випромінювання, то він виглядає білим [2, 5].

Ми звикли вважати, що у веселки сім кольорів. Однак із вами можуть посперечатися авторитетні люди. Аристотель вирізняв у ній лише три кольори: червоний, зелений та фіолетовий, вважаючи, що всі інші кольори є сумішшю цих трьох. У Київській Русі вас би запевняли, що веселка має чотири кольори. У 1073 році київський літописець писав: "У веселці властивості суть червоне, і синє, і зелене, і багряне". Аборигени Австралії нарахували в Райдужному змієві шість кольорів, а деякі племена Африки навіть досі вважають, що веселка має два кольори – темний і світлий. Нам відоме ім’я людини, яка побачила у веселці сім кольорів – Ісак Ньютон[3,4]. Але просто неможливо підрахувати кількість відтінків кожного з кольорів. Не можна, тому що світ, який нас оточує, наповнений величезною кількістю барв, і у кожного кольору є безліч відтінків. Потрібно навчитись дуже уважно дивитись на оточуючі нас предмети, щоб розібратись в кольоровому багатстві, яке створила для нас природа