В чем сходство и различие между процессом и явлением?

Процесс это когда что-то происходить до завершения, когда какое-то действие происходит в процессе . А явление это уже когда в процессе в действий это когда уже происходит

1) Солнце

Находится посередине солнечной системы

без солнца мы бы замёрзли, солнца нас греет идёт свет необходимый для фотосинтеза растений.

2) Меркурий

Ближайшая к солнцу планета

На Землю влияние не оказывает(ОЧЕНЬ редко на солнце может быть маленькая точка это меркурий. Разве что такое влияние)

3)Венера

2-ая по счёту планета

Просто планета как планета

Влияние как и меркурий

4)Земля

3-ая по счёту планета

Единственная планета в Солнечной системе на которой есть жизнь(есть еще энцелада но проверить мы это не можем пока-что)

Влияние Земли на Землю))

5)Марс

4-ая по счёту планета

планета меньше земли больше сказать то и нечего(Кроме того что Илон на своём Space-X скоро туда полетит))

Влияние: Мотивация людей делать ракеты?)

6)Юпитер

5-ая по счёту планета

Ничего не обычного просто планета

Никакое

7)Сатурн

6-ая по счёту планета

Ничего не обычного просто планета

Никакое

8)Уран

7-ая по счёту планета

Ничего не обычного просто планета

Никакое

9)Нептун

8-ая по счёту планета

Ничего не обычного просто планета

Никакое

Встановити 100% безпеку харчових продуктів науково неможливо. Втім, аргументувати безпечність генетично-модифікованої їжі тільки на принципі Argumentum ad Ignorantiam було б помилково. Тому генетично-модифіковані продукти проходять докладні аналізи, що базуються на сучасних наукових знаннях.

Одним з можливих ризиків вживання генетично модифікованої їжі розглядається її потенційна алергенність. Коли новий ген вбудовують в геном рослини, то кінцевим результатом є синтез в рослині нового білка, який може бути новим в дієті. Через це ми не можемо визначити алергенність продукту, базуючись на минулому досвіді. Теоретично, кожний протеїн може потенційно бути тригером алергійної реакції, якщо на його поверхні є специфічні місця зв'язку до IgE антитіл. Антитіла, які специфічні для конкретного антигену, виробляються в організмі індивідууму, чутливого до алергену. Чутливість до алергенів часто залежить від генетичної схильності. Розрахування алергійного потенціалу не можна зробити зі 100%-ною впевненістю. Нові потенційні алергени формуються також у сортах конвенційної селекції, але відслідкувати подібні алергени дуже важко, крім того, процедура допуску конвенційних сортів аналізу на алергенність не передбачається.Окремі продукти генів, що переносяться в організм генно-інженерними методами, можуть демонструвати токсичні властивості. В 1999 році опублікована стаття Арпада Пуштаї (Árpád Pusztai) щодо токсичності генно-модифікованої картоплі для щурів. В картоплю було вбудовано ген лектину з підсніжника з метою підвищити стійкість картоплі до нематод. Згодовування картоплі щурам продемонструвало токсичний ефект генно-модифікованого сорту[34]. Опублікуванню даних передував гучний скандал, оскільки результати були представлені до експертної оцінки науковцями. Запропоноване Пуштаї пояснення, що менше лектин, а скоріш б перенесення гену, викликав токсичний ефект, не підтримане більшістю науковців, оскільки даних, представлених у статті, недостатньо для формулювання саме таких висновків. Розробка трансгенної картоплі з геном лектину припинена.

Однією з проблем, пов'язаних з трансгенними рослинами є потенційний вплив на ряд екосистем.

Объяснение: