Люди каких национальностей живут в приморском крае?

Китайци,узбеки, армяне, азербайджанцы, мордва, немцы, чуваши, башкиры, молдаване, удэгейцы, нанайцы, тазы,татары ,белорусы,и другие национальности.

В Приморском крае проживают: русские, украинцы, корейцы, татары, узбеки, армяне, белорусы, китайцы, азербайджанцы, мордва* (финно-угорский народ), немцы, китайцы, чуваши (тюркский народ), таджики, башкиры, киргизы, молдаване, удэгейцы*, буряты, казахи, марийцы*, якуты, удмурты, евреи, тувинцы, поляки, лезгины*, ороки* ( тунгусо-маньчжурский народ), нивхи*, орочи*, ульчи*, тазы*, даргинцы*, цыгане, грузины, осетины*, чеченцы, аварцы, нанайцы*, вьетнамцы, даргинцы.

Гора Торатау — один из четырех знаменитых шиханов (гор) в Башкортостане наиболее красивый и мощный из них. Складывается ощущение, что перед тобой не просто шихан, а настоящий хозяин той земли, где ты находишься.

toratau-tratau-shihan-sterlitamak_83

Как доехать до горы Торатау

Стерлитамак и Ишимбай — совсем рядом. И хотя принято говорить, что шиханы находятся рядом со Стерлитамаком (в 20 километрах ), я бы уточнил, что Ишимбай к ним гораздо ближе — всего в 12 километрах.

Доехать до Торатау можно из Уфы автобусом до Стерлитамака или Ишимбая (с автовокзала «Южный» на ул. Рихарда Зорге, 13 автобусы ходят довольно-таки часто. Вот телефоны справочной службы: 223-06-08, 223-37-74, код города Уфы — 3471), или на личном автотранспорте по маршруту Уфа — Урман-Бишкадак (145 км пути). Направление движения — Оренбург. Если вы двигаетесь по трассе М5, то нужно свернуть на Стерлитамак (на аэропорт), не доезжая до самой Уфы

ФедоровІван, Іван Федоров Моськвітін [близько 1510–5(14) .12.1583, Львів, похований в Онуфрієвом монастирі], засновник книгодрукування в Росії і на Україні. Був дияконом церкви Ніколи Гостунського в Московському Кремлі. Ймовірно, в 50-х рр. 16 ст працював В т. н. анонімній друкарні в Москві. З 19 квітня 1563 по 1 березня 1564 Ф. разом з Петром Мстіславцемнадрукував «Апостол», що став першою російською датованою друкарською книгою. Заздалегідь він провів велику роботу текстології і редакторської. «Апостол» рясно орнаментований. Творчо переробивши орнаментальні прийоми школи Феодосія Ізографа, Ф. створив т.з. старопечатний стиль. Шрифт Ф. розробив на основі московського півуставного листа середини 16 ст У 1565 Ф. і Мстіславец надрукували в Москві 2 видання «Часослова». У 1566 із-за переслідувань з боку осифлянськой церковної верхівки їм довелося покинути Російську державу і переїхати до Литви. Нова друкарня була заснована в Заблудове, в маєтку гетьмана Р. А. Ходкевіча, де в 1569 були надруковані «Учительноє євангеліє», а в 1570 – «Псалтир» з «Часословцем». Потім Ф. переїхав до Львова. Тут в 1574 він надрукував нове видання «Апостола» зі своєю післямовою – «Повість... откуду начася і який звіримося друкарня ся». У тому ж році він випустив Буквар – перший російський друкарський підручник (см.мал.(малюнок) ). Четверта друкарня Ф. заснована в Острозі (у маєтку кн. До. До. Острожського), тут в 1578 їм випущені азбука, в 1580 – «Новий заповіт» з «Псалтирью» і алфавітно-наочним покажчиком «Книжка, збори речей потрібних», в 1580–81 – перша повна слов'янська Біблія (т.з. Острожськая біблія), в 1581 – «Хронологія» Андрія Римши. Ф. був різностороннім майстром, що володів багатьма ремеслами: відливав гармати, винайшов багатоствольну мортиру. У 1909 у Москві відкритий пам'ятник Ф. (скульптор С. М. Волнухин).

Объяснение:

Книгодрукування в Україні та його основоположник