Вопрос и ответ по тексту хлеб да вода крестьянская еда

Серьезным подспорьем были, конечно, лесные дары – грибы, ягоды, орехи, мед. но основой всему всегда оставался хлеб.  повседневный крестьянский стол не отличался большим разнообразием. черный хлеб, щи, каша да квас – вот, , и все разносолы."хлеб – всему голова"  каких только народных поговорок, пословиц, присказок не сложено о нем: "хлеб – всему голова", "хлеб да вода – крестьянская еда", "хлеб на стол – и стол престол, а хлеба ни куска – и стол доска", "худ обед, коли хлеба нет". 

 

"хлебом да солью" встречали дорогих гостей, приглашали к столу, желали благополучия, молодых в день свадьбы. без хлеба не обходилась ни одна трапеза. резать хлеб за столом считалось почетной обязанностью главы семьи. 

 

служил хлеб и ритуальной пищей. из кислого теста выпекали просфоры, предназначенные для совершения христианского таинства причащения. особый вид хлеба  – перепеча  – участвовал в свадебном обряде. на пасху пекли куличи, на масленицу провожали зиму блинами, а весну встречали "жаворонками" – пряниками, напоминающими по форме птиц. 

 

без хлеба крестьянин не мыслил жизни. в неурожайные годы начинался голод, несмотря на то, что животной пищи было в достатке. 

 

пекли хлеб обычно раз в неделю. дело это сложное и трудоемкое. с вечера хозяйка готовила тесто в специальной деревянной кадке. тесто и кадка назывались одинаково – квашней.кадка постоянно была в работе, поэтому ее редко мыли. немало язвительных шуток связано с этим. рассказывали, что однажды стряпуха потеряла сковородку, на которой обычно пекла блины. целый год не могла найти ее и обнаружила, лишь когда затеяла мытье квашни. 

 

перед тем как ставить тесто, стенки квашни натирали солью, затем заливали ее теплой водой. для закваски бросали кусок теста, оставшийся от предыдущей выпечки, и засыпали муку. хорошенько все перемешав, оставляли на ночь в теплом месте. к утру тесто поднималось, и стряпуха принималась его месить. нелегкая эта работа продолжалась до тех пор, пока тесто не начинало отставать от рук и стенок кадки. квашню снова ставили на время в теплое место, а затем еще раз вымешивали. наконец-то тесто готово! осталось разделить его на крупные гладкие хлеба и посадить в печь на деревянной лопате. через некоторое время изба наполнялась ни с чем не сравнимым запахом выпекаемого хлеба.  блины, , самое популярное блюдо. известные еще с языческих времен, они символизировали солнце. в старину блины как ритуальная пища были неотъемлемой частью многих обрядов – от рождения (роженицу кормили блином) до смерти (блинами с кутьей поминали усопшего). и уж, конечно, какая масленица без блинов. однако истинно блины не те, что печет сегодня из пшеничной муки каждая хозяйка. в старину блины пекли только из муки гречишной.  были они более рыхлыми, пышными, с кисловатым привкусом. 

 

ни один крестьянский праздник на руси не обходился без пирогов. само слово "пирог" произошло, как считают, от слова "пир" и первоначально означало праздничный хлеб. пироги до сих пор считаются украшением праздничного стола: "красна изба углами, а обед – пирогами". каких только пирогов не пекли хозяйки с давних времен! в хvii в. было известно не менее 50 их видов: дрожжевые, пресные, слоеные – из разных видов теста

Абаткуль

Агардя́ш

Большой Агардяш55°32′57″ с. ш. 60°15′21″ в. д.HGЯO

Ма́лый Агардя́ш55°31′06″ с. ш. 60°20′16″ в. д.HGЯO

Агашкуль

Азбай 54°41′37″ с. ш. 61°56′33″ в. д.HGЯO

Айбат 54°53′13″ с. ш. 62°02′48″ в. д.HGЯO

Айдыкуль 55°47′ с. ш. 61°51′ в. д.HGЯO

Акакуль 55°37′ с. ш. 60°39′ в. д.HGЯO

Акман 53°22′34″ с. ш. 60°50′30″ в. д.HGЯO

Актюбинское

Аку́ля

Большая Акуля

Ма́лая Аку́ля

Акчакуль

Алаат

Ала́буга

Ала́буга (в Карабашском округе)

Ала́буга (в Каслинском районе) 55°54′ с. ш. 60°54′ в. д.HGЯO

Ала́буга (в Красноармейском районе)

Алекай

Большой Алекай

Малый Алекай

Алла́ки

Большие Аллаки

Малые Аллаки

Алтын-Куль

Алтыр

Анашка

Анбаш

Анжелы

Ара́куль

Арашкуль

Аргая́ш

Аргаяш (в Аргаяшском районе) 55°29′ с. ш. 60°55′ в. д.HGЯO

Аргаяш (в Миассе) 54°59,50′ с. ш. 60°13′ в. д.HGЯO

Аскакуль

Асламбай

Аткуль

Ачли́куль (в Красноармейском районе) 55°32′ с. ш. 62°25′ в. д.HGЯO

1. Закривати кран під час чищення зубів

Поки ти вичищаєш зуби при відкритому крані, у каналізацію стікає близько 19 літрів води у день.

2. Вимикати зарядні пристрої вночі

Зазвичай електронні пристрої заряджаються повністю за одну-дві години. Коли ми кладемо їх заряджати на ніч, то вони споживають значно більше енергії, ніж потребують. Це погано для вашого пристрою, рахунку за електроенергію та екології.

3. Викидати сміття в смітник

Зазвичай сміттєві баки у містах є на кожному кроці. Звісно, багато людей зараз свідомі того, щоб не смітити на вулиці, але важливо не боятися/лінуватися зробити зауваження іншим людям, які викидають сміття на вулиці.

4. Сортувати сміття

Якщо поруч із житлом немає розподілених сміттєвих баків під різне сміття, то можна відокремлювати папір і здавати на макулатуру.

Цікаво знати:

Папір розкладається за 2-10 років.

Консервні бляшанки – 80 років.

Поліетиленові пакети – понад 200 років.

Пластмаса – 500 років.

Скло – 1 000 років.

5. Друкувати з обох боків листка

Для виготовлення паперу щороку вирубується 125 мільйонів дерев. А скільки нікому не потрібних рекламних газет і листівок лежать у поштових скриньках на вулицях наших міст…

6. Використовувати екоторбинку або один пакет

В супермаркетах нам упаковують все в окремі пакети, які розкладатимуться безліч років. Можна не пакувати все в окремі пакети. Або придбайте (пошийте) один екопакет із тканини, який багаторазовий у використанні. Так ви ще й значно зекономите на пакетах.

7. Закривати вікна та двері, коли працює кондиціонер

Це зробить кондиціонер потужнішим в декілька разів та заощадить електроенергію.

8. Води в електрочайнику має бути не більше, ніж необхідно

На нагрівання зайвої води витрачається зайва електроенергія.

9. Не купувати великої живої ялинки на Новий Рік та Різдво, обмежитись маленькою ялинкою зробленою із зв’язаних гілок соснових і (або) дідух, так можна підтримувати українську традицію

Немає покупця, нема продавця, є соснові ліси.

10. Не викидати батарейки, а віддавати у спеціальні місця збору

Потрапивши в землю, батарейка здатна забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту. Викинувши всього дві старенькі батарейки з ліхтарика, ви зіпсуєте дві ванни, 8 відер і півтора чайника чистої води.

11. Не пити воду із пластикових пляшок

90% пластикових пляшок не переробляються. При можливості купляйте сік у паперовій упаковці, або наливайте воду вдома і використовуйте одну пляшку декілька разів, бо ж більшість «мінеральних вод» зовсім не мінеральні, а столові, що нічим не відрізняється від води з-під крану. Тим більше, коли рідини довго знаходяться в пластиковій пляшці, вони є не корисні для організму людини.

12. Брати рекламну брошуру

Щоб не переводити папір, можна взяти додому брошурку й відкласти до паперу, а потім – здати на макулатуру або до купи із паперовим сміттям.

Цікаво знати:

Одна сім’я з трьох людей за рік збирає 15 кг макулатури.

1 кілограм макулатури – це 60 кг деревини.

13. Купувати місцеве

Коли ви купуєте продукцію вироблену виробником, який проживає найближче – зменшуєте витрати палива (енергії) на транспорт продукції від виробника до магазину. Також таким чином, ви підтримаєте місцевих виробників, що в зараз в нашій країні дуже потрібно.

14. Їздити на велосипеді

Почувайтеся в хорошій фізичній формі, здоровими, енергійними, модними, швидко пересувайтесь по місту. І це все завдяки велосипеду. Та ще й зменшуйте шкідливі викиди в повітря.

15. Використовувати керамічний або паперовий посуд

Дуже приємно сидіти в парку чи лісі на пікніку, але краще сидіти там без сміття від пластикового посуду.

16. Носити натуральний одяг

Синтетика – це продукт отриманий методом хімічного синтезу, із неї виготовляють пластмасу й тканини. Тому можна сказати, що синтетичний одяг такий ж шкідливий, як і пластмасові пляшки. Тим більше, що одяг виготовлений із природних матеріалів значно приємніший до тіла й, на відміну від синтетичних тканин, зігріває.

Объяснение: