Наведіть приклади застосування деяких стратегій в рекламі алкогольних і тютюнових виробів​

ответ:Однією з найбільш поширених класифікацій товарів широкого споживання є поділ товарів на групи відповідно до купівельними звичками споживачів:

- Товари повсякденного попиту;

- товари попереднього вибору;

- товари особливого попиту;

- товари пасивного попиту.

Алкогольні напої та тютюнові вироби відносяться до групи товарів повсякденного попиту (в зарубіжній практиці - Fast Moving Consumer Goods, FMCG), поряд з продуктами харчування, побутовою хімією, предметами гігієни, різними напоями, жувальною гумкою і т.п. виняток становить дорогий міцний алкоголь, який в ряді випадків може бути віднесений до товарів попереднього вибору або особливого попиту. Але міцні алкогольні напої та тютюнова продукція являють собою специфічний товарний сегмент. У різних товарних класифікаціях алкогольну і тютюнову продукцію, як правило, виносять в окрему категорію, або окремо, або об'єднуючи один з одним. Ця "відособленість", звичайно, не позбавлена підстави. Для вирішення завдань даного дослідження необхідно виділити деякі характерні відмінні риси, в яких полягає специфіка алкогольної та тютюнової продукції. Безумовно, як алкогольні напої, так і тютюнові вироби мають власні відмінні риси, однак ознаки, які мають значення для даного дослідження, є загальними для обох цих товарних груп, що дозволяє в рамках даної роботи об'єднати їх в одну.

Отже, на наш погляд, найбільш значущими для даного дослідження характерними особливостями алкогольної та тютюнової продукції є:

1) Пов'язана з вживанням даної продукції загроза здоров'ю.

2) висока ймовірність виникнення фізичної залежності.

3) практично повна відсутність будь-яких об'єктивно корисних властивостей.

Незважаючи на те, що попит на алкогольну і тютюнову продукцію існує і навряд чи коли-небудь перестане існувати, зазначені характеристики даної продукції виступають в ролі негативних факторів, негативно позначаються на обсягах продажів і образах торгових марок. Цей негативний вплив особливо посилюється в сучасних умовах, у зв'язку з характерною для розвинених країн тенденцією до популяризації здорового життя і відповідними змінами суспільної свідомості. Крім цього, потрібно підкреслити, що перераховані вище властивості алкоголю і тютюнових виробів різко обмежують можливість використання в рекламі такої продукції раціональних аргументів.

В понятие природной среды входят все условия живой и неживой природы, в которых существуют организм, популяция, природное сообщество. Природная среда прямо или косвенно влияет на их состояние и свойства. Компоненты природной среды, влияющие на состояние и свойства организма, популяции, природного сообщества, называют экологическими факторами. Среди них различают три разные по своей природе группы факторов:     абиотические факторы — все компоненты неживой природы, среди которых наиболее важны свет, температура, влажность и другие компоненты климата, а также состав водной, воздушной И почвенной среды;     биотические факторы — взаимодействия между различными особями в популяциях, между популяциями в природных сообществах;     ограничивающие факторы — экологические факторы, выходящие за границы максимума или минимума выносливости, ограничивающие существование вида.     антропогенный фактор — вся разнообразная деятельность человека, которая приводит к изменению природы как среды обитания всех живых организмов или непосредственно сказывается на их жизни.     Разные экологические факторы, такие, как температура, влажность, пища, действуют на каждую особь. В ответ на это у организмов через естественный отбор вырабатываются различные при к ним. Интенсивность факторов, наиболее благоприятную для жизнедеятельности, называют оптимальной или оптимумом.      Оптимальное значение того или иного фактора для каждого вида различно. В зависимости от отношения к тому или иному фактору виды могут быть тепло- и холодолюбивые (слон и белый медведь), влаго- и сухолюбивые (липа и саксаул), при к высокой или низкой солености воды и т. д.

В понятие природной среды входят все условия живой и неживой природы, в которых существуют организм, популяция, природное сообщество. Природная среда прямо или косвенно влияет на их состояние и свойства. Компоненты природной среды, влияющие на состояние и свойства организма, популяции, природного сообщества, называют экологическими факторами. Среди них различают три разные по своей природе группы факторов:     абиотические факторы — все компоненты неживой природы, среди которых наиболее важны свет, температура, влажность и другие компоненты климата, а также состав водной, воздушной И почвенной среды;     биотические факторы — взаимодействия между различными особями в популяциях, между популяциями в природных сообществах;     ограничивающие факторы — экологические факторы, выходящие за границы максимума или минимума выносливости, ограничивающие существование вида.     антропогенный фактор — вся разнообразная деятельность человека, которая приводит к изменению природы как среды обитания всех живых организмов или непосредственно сказывается на их жизни.     Разные экологические факторы, такие, как температура, влажность, пища, действуют на каждую особь. В ответ на это у организмов через естественный отбор вырабатываются различные при к ним. Интенсивность факторов, наиболее благоприятную для жизнедеятельности, называют оптимальной или оптимумом.      Оптимальное значение того или иного фактора для каждого вида различно. В зависимости от отношения к тому или иному фактору виды могут быть тепло- и холодолюбивые (слон и белый медведь), влаго- и сухолюбивые (липа и саксаул), при к высокой или низкой солености воды и т. д.