Практическая работа 1 на тему: При формы живых организмов». Цель: Выявить основные черты при растительных организмов к среде обитания. Решить поставленную экологическую задачу, Ход работы: 1.Определить вид растения, среду его обитания и образ жизни. Для проведения работы предлагается следующие группы растений: — растения, не поедаемы животными: — раннецветущие растения; светолюбивые и теневыносливые растения: — растения, обладающие различными распространения семян: 2. растения влаголюбивые и засухоустойчивые: 3. Назвать фенотипические особенности растений, обеспечивающие при к среде обитания. Фенотип — совокупность внешних и внутренних признаков организма, приобретённых в результате онтогенеза (индивидуального развития) 4. Описать преимущества, приобретенные изучаемыми растениями в процессе адаптации. Привести доказательства. 5. Сделать вывод о значении при организмов к среде обитания.

я не смогу ответить

Объяснение:

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека — можливість виникнення та (або) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває, якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини, то завдають чи призводять до значних матеріальних втрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів:

- токсичні продукти згорання;

- вогонь;

- підвищена температура середовища;

- дим;

- недостатність кисню;

- руйнування будівельних конструкцій;

- вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі;

- паніка.

 Метою пожежної безпеки об’єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі – обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних   Для співробітників дуже важливо виконання елементарних правил пожежної безпеки під час перебування на робочому місці (в офісі). Адже безвідповідальне ставлення до таких, здавалося б, дрібниць, як кинутий недопалок чи залишений без нагляду електрообігрівач, може спричинити пожежу. Часто займання відбувається через неправильне зберігання в приміщенні легкозаймистих речовин, спалах електропроводки через перевантаження електромережі, неакуратне поводження з вогнем у місцях приготування їжі. Пожежна безпека в приміщенні повинна забезпечуватися не тільки заходами профілактики, але і активним захистом. До відома громадян: всі об’єкти класифікуються за ознакою пожежної та вибухопожежної небезпеки. У зв’язку з цим розрізняють такі категорії приміщень: А, Б, В, Г, Д.

Заходи протипожежного захисту знижують або повністю виключають ймовірність горіння або пошкодження вогнем легкозаймисті матеріали і об’єктів, які побудовані з їх використанням.

Объяснение:

Ягу́л — село в Завьяловском районе Удмуртии, административный центр Ягульского сельского поселения. Расположено в 12 км к северо-востоку от центра Ижевска и в 17 км к северу от Завьялово. Через село протекает река Ягулка, на которой устроен пруд.

Этимология Править

Название села происходит из удмуртского языка: яг — 'бор, лес' и ул — 'внизу, ниже, под'[2] и довольно характерно для удмуртской топонимики. До революции иногда употреблялось его переводное на русский язык название — Подборинский починок.

История Править

Петропавловская церковь
До революции Ягул входил в состав Сарапульского уезда Вятской губернии. По данным десятой ревизии в 1859 году в 26 дворах казённой деревни Ягул при речке Серчегвайке проживало 226 человек, работала мельница и кузница[3].

В 1920 году Ягул входит во вновь образованную Вотскую АО, где становится центром Ягульской волости, переименованной из Ижевско-Нагорной волости и центром Ягульского сельсовета. Но уже в 1924 году Ягульская волость присоединяется к Завьяловской волости. В 1929 году сельсовет входит в Ижевский район, а в 1937 году — во вновь образованный Завьяловский район[4]. В 1994 году Ягульский сельсовет преобразуется в Ягульскую сельскую администрацию, а в 2005 в Муниципальное образование «Ягульское» (сельское поселение)[5].

В 1900 году было принято решение открыть в Ягуле самостоятельный приход и построить каменную церковь. В 1915 году церковь было построена и названа в честь апостолов Петра и Павла. В 1930 году церковь была закрыта, частично разобрана и стала использоваться для других нужд. В 1992 году начато восстановление церкви, которая получает новое название — Преображенская[6]