Зачем мужчине нужна женщина если можно просто подрочить? ​

Ленинград (с 1991 года — Санкт-Петербург) 8 мая 1965 года[6]  Россия

2 Одесса 8 мая 1965 года[6]  Украина

3 Севастополь 8 мая 1965 года[6]  Россия/ Украина[7]

4 Волгоград (до 1961 года — Сталинград) 8 мая 1965 года[6]  Россия

5 Киев 8 мая 1965 года[6]  Украина

6 Брестская крепость 8 мая 1965 года[8]  Белоруссия

7 Москва 8 мая 1965 года  Россия

8 Керчь 14 сентября 1973 года  Россия/ Украина[7]

9 Новороссийск 14 сентября 1973 года  Россия

10 Минск 26 июня 1974 года  Белоруссия

11 Тула 7 декабря 1976 года  Россия

12 Мурманск 6 мая 1985 года  Россия

13 Смоленск 6 мая 1985 года  Россия

Объяснение:

ответ:Головною метою внутрішньої політики уряду було приведення економічної і політичної системи Росії у відповідність до потреб часу при збереженні самодержавства і панівного становища дворян.

1860-1870-ті роки – час другої модернізації, час корінних перетворень в Росії. Ліберальні сучасники називали цей період епохою Визволення, або епохою Великих реформ. Вони торкнулися практично всі найважливіші сторони життя суспільства і держави: соціально-економічні реформи (ліквідація кріпосного права); політичні реформи (зміни в системі управління – судова, земська, міська, військова реформи); реформи в галузі освіти і культури (шкільна, університетська, печатки).

Однак у перші місяці царювання Олександра II (1855-1881) необхідно було закінчувати війну. Паризький мирний договір вдалося укласти березні 1856 року Росія не понесла відчутних територіальних втрат, але втратила права мати на Чорному морі флот і військово-морські бази. Міжнародному престижу країни було завдано серйозної шкоди. Кримська війна показала зростаючу відсталість Росії. Новому царю і багатьом з його оточення стало ясно, що Росія може назавжди перейти в розряд другорядних країн.

Объяснение: