А) класификуйте факторы, влияющие на размещение населения на природные и на антропогентные климат доступность минеральных ресурсов Уровень экологичного развития Почьва Возможность трудоустраиваться Расположение промышленых центров Доступность воды Природные факторы Человеческие факторы (соцыально - экономические)

ответ: антропогенные: уровень экологичного развития; возможность трудоустраиваться; расположение промышленных центров.

природные: климат; доступность минеральных ресурсов; почва, доступность воды.

Объяснение: хз, скорее всего так.

Як бджоли готуються до зими? Медоносні бджоли на зиму не впадають в сплячку, як роблять багато інші комахи, а живуть нормальним життям.

Як тільки настануть осіннє похолодання, матка знижує, а потім і припиняє кладку яєць. Бджоли все більше часу проводять у гнізді. Тут навколо розплоду вони продовжують підтримувати високу температуру, потрібну для життя залишилися личинок і лялечок. Тут скупчується маса бджіл. Ніяких робіт вони вже не виконують, сидять майже нерухомо.

За формою ця маса бджіл нагадує кулю або великий клубок. Бджолярі так і називають - клуб бджіл. Розташовується клуб зазвичай внизу, недалеко від льотка, на порожніх стільниках. Тільки верхня частина його знаходиться на меду.

Бояться бджоли морозів? Бджоли рятуються від холоду і морозов у своєму гнізді, де вони ще з осені збираються в клуб. Цей клуб не розпадається всю зиму, він складається звичайно з 30-35 тисяч бджіл. Таке скупчення комах дозволяє їм простіше зберігати тепло, яке вони виділяють. В середині клубу температура завжди буває вище, ніж на його поверхні. Змерзлі бджоли протискається в середину погрітися, а на їх місце приходять інші, які побували в теплі.

Тіло бджоли густо вкрите волосками. Клуб бджіл схожий на великий волосяний куля. Між величезним безліччю волосків знаходиться повітря. Він, як подвійні віконні рами, надійно утримує тепло в клубі і не пропускає в нього холод.

Зовні бджоли притискаються один до одного щільніше. Це допомагає їм затримувати холод і не пускати його всередину клубу. Кірка клубу з щільно сидять бджіл у сильні морози буває товщиною 7-8 сантиметрів. З потеплінням вона зменшується до 2-3 сантиметрів.

Мороз, як бачимо, бджолам не страшний. Вони чудово зимують і в дуплах, і у вуликах навіть у пятидесятиградусные морози. Вимерзають сади, тріскаються дерева, клякнуть птиці, а бджоли залишаються живими.

Коли у вулику сиро, клуб швидше охолоджується, ніж при сухому морозному повітрі. На відновлення тепла бджоли витрачають багато сил і корми. Але це ще не все. Мед, володіючи властивістю гігроскопічності, вбирає вологу з повітря і розріджується. Водність його підвищується в два-три рази, він псується. Від вогкості пліснявіють стільники, закисає перга.

У вулику буває сухо, якщо під гніздо підставити порожній магазин. Вільний простір (повітряна подушка) вміщує не вийшли з гнізда водяні пари, які осідають разом з вуглекислим газом. Повітряна подушка дуже потрібна родині, зимующей в одному корпусі.

Де зимувати бджіл? Бджоли створені природою для життя на волі протягом усього року. Тільки вплив суворої зовнішнього середовища до м виробити таку чудову форму пристосування до низьких температур, як зимовий клуб. Вони чудово зимують під відкритим небом. Стінки вуликів захищають їх від вітрів і дощів. Сніг поступово засинає вулики, надійно вкриваючи їх від морозів. Під снігом вулики як у шубі, бджолам тепло, затишно і спокійно. Лише з осені до передніх стінок притуляють дерев'яні щити, щоб сніг не завалив вічко і не погіршив вентиляцію. А коли настане весна, сніг від вуликів відкидають, щоб бджоли могли скористатися теплим днем для обльоту.

Бджоли, зимовавшие на свіжому повітрі, навесні бувають бадьорі, здорові. Сім'ї швидко ростуть, збирають багато меду. Бджолам страшний взимку не холод, а голод і вогкість.

Основные события:

1696г - Взятие Азова. Создание российского флота. Принятие указа об отправке за границу дворянской молодежи для обучения.

1698г - Введение гербовой бумаги. Стрелецкий бунт.

1699г - Учреждение ордена Святого Андрея Первозванного.

1700г - Введение нового календаря с началом года 1 января и летоисчислением от Рождества Христова. Учреждение гвардии. Заключение Константинопольского мира с Турцией.

1701г - Открытие в Москве Школы математико-навигационных наук.

1703г - Основание Петербурга. Учреждение первой русской газеты «Ведомости».

1704г - Первый рекрутский набор.

1708-1709гг - Учреждение восьми губерний во главе с губернаторами вместо уездов, воеводств и наместничества.

1708-1710гг - Создание русского «гражданского» алфавита.

1710-1711гг - Русско-турецкая война.

1711г - Учреждение Сената взамен Боярской думы.

1712г - Провозглашение Петербурга столицей России.

1714г - Принятие «Указа о единонаследии», закрепившего дворянскую собственность на землю.

1715г - Открытие в Петербурге Морской академии.

1716г - Утверждение Воинского устава.

1718г - Учреждение коллегий вместо приказов.

1719г - Открытие в Петербурге Инженерной и Артиллерийской школ. Открытие в Петербурге первого музея — Кунсткамеры.

1720г - Утверждение Морского устава.

1721г - Заключение Ништадтского мира со Швецией. Провозглашение России империей, а царя императором. Учреждение Синода вместо патриаршества.

1722г - Принятие «Устава о наследии престола». Учреждение «Табели о рангах».

1722-1723гг - Персидский поход.

1723г - Переход крестьян в личную собственность дворянства.

1724г - Основание Петербургской Академии наук с гимназмией и университетом при ней.