Россия: какие памятники, посвящённые событиям великой отечественной войны, есть в твоём городе, крае, селе? запиши.

ответ:

одна из самых высоких статуй в мире «родина-мать зовет! » входит в скульптурный триптих вместе с монументами «тыл — фронту» в магнитогорске и «воин-освободитель» в трептов-парке в берлине. автором памятника был евгений вучетич, который создал фигуру женщины с поднятым над головой мечом. сложнейшее строительство шло в период с 1959 по 1967 год. для изготовления памятника понадобилось 5,5 тысячи тонн бетона и 2,4 тысячи тонн металлических конструкций. внутри «родина-мать» абсолютно полая, она состоит из отдельных камер-ячеек, в которых натянуты металлические тросы, поддерживающие каркас памятника. высота грандиозного монумента — 85 метров, он занесен в книгу рекордов гиннесса как самая большая скульптура-статуя в мире на момент строительства памятника.

объяснение:

вечный огонь, памятник "родина-мать зовет", памятник "могила неизвестного солдата" и многое другое

Граф (1811), светлейший князь (1812)  михаи́л илларио́нович голени́щев-куту́зов   (1747—1813 )  — полководец,  генерал-фельдмаршал   из рода  голенищевых-кутузовых , главнокомандующий армией во время  отечественной войны 1812 года . первый полный кавалер  ордена святого георгия . с 1812 года именовался  светле́йший князь голенищев-кутузов-смоле́нский.сын  генерал-поручика  иллариона матвеевича голенищева-кутузова  (1717—1784) и его жены анны илларионовны, 1728 года рождения. сохранившиеся архивные документы говорят, что её отцом был отставной капитан бедринский[1]. по ещё одной версии считается, что матерью фельдмаршала была анна семёновна  — жена  инженер-генерал-майора[2].

до последнего времени в качестве года рождения кутузова было принято считать 1745 год, указанный на его могиле. однако данные, содержащиеся в ряде формулярных списков 1769, 1785, 1791 годов и частных письмах, указывают на возможность отнесения его рождения к 1747 году[3][4]. именно 1747 год указывается как год рождения м.  и.  кутузова в его позднейших биографиях[5][6].

с семи лет михаил обучался дома, в июле 1759 года отдан в  артиллерийскую и инженерную дворянскую школу, где преподавал артиллерийские науки его отец. уже в декабре того же года кутузову дали чин  кондуктора  1-го класса с к присяге и назначением жалованья. способный юноша привлекался для обучения офицеров.

в феврале 1761 года михаил окончил школу и, по рекомендации графа шувалова, с чином  инженер-прапорщика  был оставлен при ней для обучения воспитанников . через пять месяцев стал  флигель-адъютантомревельского  генерал-губернатора  принца гольштейн-бекского.

расторопно канцелярией гольштейн-бекского, сумел быстро заслужить чин  капитана  в 1762 году. в том же году назначен командиром  роты  астраханского пехотного полка, которым в это время командовал  полковника.  в.  суворов.

с 1764 года находился в распоряжении командующего войсками в  польше  генерал-поручикаи.  и.  веймарна, командовал мелкими , действовавшими против  польских конфедератов.

в 1767 году привлечён для работы в «комиссии по составлению нового уложения», важного правового и философского документа xviii века, закреплявшего основы «просвещённой монархии». видимо, михаил кутузов привлекался как секретарь-переводчик, так как в его  аттестате  записано, что он «по-французски и по- говорит и переводит весьма изрядно, по  латыни  автора разумеет».

в 1770 году был переведён в первую армию генерал-фельдмаршала  п.  а.  румянцева, находившуюся на юге, и принял участие в начавшейся в  1768 году  войне с турцией.

Узалежності від морфоанатомічних особливостей водних рослин, які можна враховувати при визначенні стану біоценозу виділяють такі групи: 1.  гідатофіти занурені у воду. вони одержують не всю кількість сонячного проміння, бо частина його відбивається або поглинається водою. відповідно гідатофіти тією або іншою мірою є тіньовитривалими. цим зумовлена збільшена поверхня органів, особливо листків, порівняно із загальною масою. у зв’язку з тим, що у воді мало розчиненого кисню у гідатофітів утруднений газообмін. однак у них добре розвинені міжклітинники, які сприяють регулюванню газообміну. гідатофіти мають дуже спрощену анатомічну будову, у них судини слабко розвинені або зовсім немає, воду сприймають всією поверхнею тіла. на поверхні епідерми кутикули немає або вона занадто тонка, щоб не створювати перешкоду в надходженні води до клітин. 2.  гідрофіти звичайно ростуть по берегах водойм, напівзанурені у воду. підземна частина рослин (кореневища і корені), а також більша частина стебла занурені у воду. гідрофіти, як і гідатофіти, мають систему добре розвинених міжклітинних проміжків, крізь які здійснюється постачання кисню до органів, які знаходяться у воді і ґрунті водойми. 3.  гігрофіти - це рослини, що пристосовані до росту в умовах надмірного зволоження, переважно атмосферного. листки їх вкриті тонким шаром кутикули, продихи розташовані на рівні основних клітин епідерми, наявність тонкостінних живих розсіяних волосків, а також широких міжклітинників - забезпечує досить активну поверхню випаровування. проживання у водному середовищі зумовило особливі риси організації водних рослин. в загальному до основних пристосувань вищих рослин до водного способу життя належать: - водні рослини не потребують опорних елементів, тобто у них недорозвинені або відсутні судинні пучки, як у деревині наземних рослин. - редукція кореневої системи або зміна її функції. - порівняно низька температура води викликає пригноблення статевого процесу, тому у них переважає вегетативне розмноження. - розвиток системи повітряних порожнин – аеренхіма, сприяє поліпшенню газообміну і підтримці рослини в плаваючому стані. - великий розвиток поверхні тіла по відношенню до маси, що виражається в наявності перистого, розітнутого листя, тонких, довгих стебел або ж широкого, але дуже тонкого листя. - листя занурених водних рослин позбавлені продихів, зате їх поверхня проникна для газів і весь газообмін йде через неї. кількість продихів в порівнянні з наземними збільшена. - у деяких видів серед клітин епідермісу є та інші, звані гідропорами, що мають більшу проникність води. у лататтєвих, крім того, є особливі клітки - гаусторії, розташовані на нижній стороні листа, здатні інтенсивно поглинати живильні речовини і запасати масло. - гетерофілія, різнолисність, це явище, коли на одній рослині розвиваються як типово підводне листя, так і типово повітряні з рядом переходів (настурція, стрілолист, вех). - виділення слизу особливими залозками перешкоджає вилуговуванню з рослин живильних речовин, а також є захистом при тимчасовому пересиханні водоймищ. - переважна більшість вищих водних рослин - багаторічники. при зимуванні частина видів цілком опускається на дно водоймища, більшість зимує у вигляді кореневищ, бульб або зимуючих бруньок (турионів).   наявність стійкого механізму гомеостазу дозволяє вищим водним рослинам захоплювати значні території і мати широке ічне розповсюдження. такі види створюють популяції, пристосовані до крайніх умов ареалу, до значних коливань світла, температури, залежності від концентрації газів, … .