За застосування насильства до оперуповноваженого, Терешкова, засуджено за ч. 1 ст. 345 КК до позбавлення волі строком на три роки. Обґрунтовуючи необхідність призначення Терешкову найсуворішого з видів покарань, передбачених санкцією ч.1 статті 345 КК України (покарання у вигляді позбавленням волі), суд зазначив, що раніше він уже притягувався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив у стані сп’яніння, а також його дії були спрямовані проти працівника міліції. Крім того, суд врахував ту обставину, що Терешков не визнав своєї вини і не розкаявся у вчиненому злочині. Однак, адвокат засудженого подав скаргу з вимогою змінити вирок і призначити Терешкову покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років (так як санкція ч.1 ст. 345 КК України містить даний вид покарання При цьому він послався на те, що за місцем роботи Терешков характеризується позитивно, в колективі користується повагою, судимість за злочин, який він вчинив ще неповнолітнім, вже погашена, а невизнання вини і те, що він не розкаявся у вчиненому, не можуть визнаватись обставинами, які обтяжують покарання. Чи підлягає скарга задоволенню? Дайте оцінку аргументам, викладеним у вироку, і доводам апеляції