Після смерті Маленка до його дочки Івасюк звернулась організація з позовом до суду, в якому просила визнати право на спадщину за заповітом, який був складений Маленком у формі листа до друзів. В цьому листі Маленко вказував, що своє майно залишає побудованій на його гроші бібліотеці в селі, де він народився. Цей лист, на думку позивача, є заповітом померлого, якому повинна бути надана юридична сила. Івасюк позову не визнала і вказала, що, оскільки нотаріально посвідченого заповіту немає, лист його замінити не може. Завдання 4. Михайлов, Іванова і Сизова звернулись до суду з позовом до Захарова про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке було видане відповідно до заповіту Сіренка на ім'я відповідача. Одночасно позивачі прохали визнати за кожним з них право власності в порядку спадкоємства на 1/4 частину дому. Позивачі посилались на те, що в заповіті спадкодавець розпорядився на випадок смерті тільки відносно грошового вкладу, але нотаріальна контора помилково видала Захарову свідоцтво про право спадкоємства на все майно, в тому числі і на дім. В судовому засіданні нотаріус Айматова пояснила, що вона складала текст двох заповітів і згідно з першим спадкодавець нібито залишив будинок, який належав йому, в рівних частинах Захарову, Івановій та Сизовій. На прохання спадкодавця був складений ще один заповіт про залишення грошового внеску Захарову. Але текст цього заповіту був викладений не зовсім зрозуміло, тому вона після смерті спадкодавця зробила напис на першому заповіті, що він не скасований і не змінений. Однак, як видно із другого заповіту, все майно і грошовий внесок були залишені тільки Захарову. Як треба вирішити справу? Яким чином відбувається складання та зміна заповіту? Чи можна оспорювати заповіт показаннями свідків?