Події, які мають такі спільні риси: імовірність настання, випадковість і непрогнозованість настання подій; негативні наслідки; б) відносини, які виникають між страховиком і страхувальником унаслідок реалізації страхового ризику та настання страхового випадку; в) відносини, у яких особа (страхувальник) передає ризик настання несприятливої події або втрат від неї страховій компанії за певну винагороду, а страхова компанія, у разі реалізації ризику, має виплатити страхувальнику визначену суму або відшкодувати втрати; г) фінансова послуга для захисту споживачів від непередбачуваних подій, якот: утрата працездатності, захворювання, нещасні випадки тощо. 2. Людина стала власником поліса медичного страхування. У стані алкогольного сп’яніння вона зламала ногу. Чи відшкодує страхова компанія витрати на лікування: а) так, адже страховий випадок настав, а отже, страхова компанія має сплатити за лікування; б) так, однак страхова компанія відшкодує витрати на лікування лише частково, оскільки людина була в стані алкогольного сп’яніння; в) ні, оскільки це – нещасний випадок, то буде відмовлено у відшкодуванні за полісом медичного страхування; г) ні, страхова компанія відмовить у виплаті страхового відшкодування через те, що людина перебувала в стані алкогольного сп’яніння. 3. Принципами страхової діяльності є: а) імовірність настання певних подій; б) накопичення; в) поверненість страхових внесків у разі настання страхового випадку; г) перерозподіл. 4. Ліцензії на здійснення страхової діяльності страховим компаніям видає: а) Моторне (транспортне) страхове бюро України; б) Національний банк України; в) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; г) правильної відповіді немає. 5. Представник страхової компанії, який діє від її імені, – це: а) страхувальник; б) страховий брокер; в) страховик; г) страховий агент.6. Компанії, які сприяють вирішенню (врегулюванню) або розслідуванню страхових випадків, – це: а) асистентські компанії; б) допоміжні компанії; в) асистанські компанії; г) усі відповіді правильні. 7. До загального страхування належить: а) страхування квартири; б) медичне страхування; в) накопичувальне страхування життя; г) страхування від нещасних випадків. 8. Договір страхування може оформлюватися у формі: а) страхового полісу; б) страхової розписки; в) договору між страхувальником і страховим брокером; г) страхового тарифу. 9. Людина вирішила укласти договір медичного страхування. Її щомісячні внески на користь страхової компанії становлять 250 грн. Яку назву мають такі внески: а) страхова премія; б) страхова сума; в) страхова виплата; г) страхове відшкодування. 10. Людина потрапила в дорожньо-транспортну пригоду й пошкодила автомобіль. На щастя, вона мала поліс страхування КАСКО, і страхова компанія сплатила за ремонт автомобіля 25 000 грн. Цю сплату називають: а) страхова премія; б) страхова сума; в) страхове відшкодування; г) страховий платіж. 11. Розмір страхової премії залежить від: а) страхової суми та страхових ризиків;б) предмету страхування та/або особистості застрахованої особи; в) графіка розрахунків й розміру франшизи;г) усі відповіді правильні. 12. Частина збитків внаслідок настання страхового випадку, яку не відшкодовує страхова компанія, – це: а) асистанс; б) страхова премія; в) франшиза; г) нульова страхова премія.​

Под защиты прав понимаются закрепленные законом материально-правовые и процессуальные меры принудительного характера, посредством которых производится восстановление (признание) нарушенных (оспариваемых) прав и осуществляется воздействие на правонарушителя.Материально-правовые защиты предпринимательских прав - это действий по защите прав в соответствии с охранительными нормами материального права.Материально-правовые защиты прав по целям подразделяются на пресекательные, восстановительные и штрафные.К пресекательным относятся связанные с принудительным прекращением противоправных действий, причиняющих убытки (вред) или иные негативные последствия, а также создающих угрозу таких последствий.По своей природе пресекательными являются действия по:-  признанию недействительным акта государственного органа или органа местного самоуправления;-  неприменению судом акта государственного органа или органа местного самоуправления, противоречащего закону, и т.д.К восстановительным относятся направленные на признание за субъектом определенных прав, а также на восстановление положения, имевшего место до нарушения права.Восстановительными являются:-  признание права;-  признание оспоримой сделки недействительной и применению последствий ее недействительности;-  присуждение к исполнению обязанности в натуре;-  возмещение убытков и компенсации морального вреда и др.К штрафным относятся направленные на применение против нарушителя нормативно установленных санкций (мер ответственности) за противоправное поведение.К штрафным защиты можно отнести действия по:-  взысканию неустойки, процентов за пользование чужими денежными средствами;-  обращению незаконно полученного по сделке в доход государства;-  конфискации и т.д.Процессуальные защиты обеспечивающие защиту прав предпринимателей в процессе рассмотрения спора о нарушенном праве. К их числу относят:1)  право в договорном порядке установить компетентный орган по разрешению споров;2)  право обращения к компетентному органу по защите нарушенных прав и интересов предпринимателей и т.д.Самостоятельным защиты прав, полагаем, является самозащита (ст. 14 ГК РФ). ГК РФ не содержит определения этого понятия, а лишь устанавливает, что самозащиты должны быть соразмерны нарушению и не должны выходить за пределы действий, необходимых для его пресечения.По мнению К.К. Лебедева, положения ст. 14 ГК РФ являются нормативным правовым основанием для самозащиты предпринимателя в процессе осуществления им предпринимательской деятельности в любых ситуациях, а не только тогда, когда его права и интересы уже нарушены и ему причиняется вред.Предприниматель вправе осуществлять превентивные охранительные действия, обеспечивающие защиту его интересов от возможных посягательств.Под формой защиты понимается комплекс внутренне согласованных организационных мероприятий по защите субъективных прав и охраняемых законом интересов.Говоря о соотношении и формы защиты прав, М.К. Треушников отмечает, в частности, что защиты права - категория материального (регулятивного) права, а под формой защиты права следует понимать определенную законом деятельность компетентных органов по защите права, т.е. по установлению фактических обстоятельств, применению норм права, определению защиты права и вынесению решения.Формы защиты прав предпринимателей делятся на судебные и внесудебные.Судебные формы защиты прав предпринимателей предполагают определенного рода деятельность со стороны таких органов, как:-  Конституционный Суд РФ;-  арбитражные суды;-  суды общей юрисдикции.К формам внесудебной защиты прав и интересов предпринимателей следует отнести:-  нотариальную защиту;-  третейское разбирательство;-  досудебный (претензионный) порядок урегулирования споров.