Для поведенческой сферы инвалидов характерно:

1. Переживание собственной бес качественное изменение межличностных контактов

2. Возможны суицыдные тенденции в поведении

3. Снижается конфликтность и возвраствет стремление к поиску новых соц.связей

4. Осторожность в установлении новых соц.связей

Ра́дуга — атмосферное, оптическое и метеорологическое явление, наблюдаемое при освещении ярким источником света (в природе Солнцем или Луной — см. лунная радуга) множества водяных капель (дождя или тумана). Радуга выглядит как разноцветная дуга или окружность, составленная из цветов спектра видимого излучения (от внешнего края: красный, оранжевый, жёлтый, зелёный, голубой, синий, фиолетовый). Это те семь цветов, которые принято выделять в радуге в русской культуре (возможно, вслед за Ньютоном, см. ниже), но следует иметь в виду, что на самом деле спектр непрерывен, и его цвета плавно переходят друг в друга через множество промежуточных оттенков.

Центр окружности, описываемой радугой, лежит на прямой, проходящей через наблюдателя и Солнце, в антисолнечной точке[1], при этом Солнце всегда находится за спиной наблюдателя. Угловой радиус окружности — 42 градуса[1]. Для наблюдателя на земле радуга обычно выглядит как дуга окружности, чем ниже Солнце над горизонтом, тем ближе дуга к половине окружности, а высота верхушки радуги над землёй — к 42 градусам. Чем выше точка наблюдения, тем дуга полнее (с самолёта можно увидеть и полную окружность). Когда Солнце поднимается выше 42 градусов над горизонтом, окружность возможного появления радуги оказывается ниже уровня земли, и наблюдатель, находящийся на её поверхности, увидеть радугу не может[2]. Приблизиться к радуге, как и к горизонту, нельзя[3].

Объяснение:

Вот .

Объяснение:

Компенсаторні процеси можуть спрямовуватись на ослаблення як первинного дефекту, так і вторинних відхилень.

Приклади компенсації: слабка пам’ять – вироблення розуміння, слабкість волі та недостатність ініціативи – навіюваність, наслідування.  Компенсаторні перебудови у людини мають багаторівневу структуру і поєднують біологічну адаптацію організму з психологічними та соціально-психологічними процесами. На біологічному, або тілесному, рівні компенсаторні процеси протікають переважно автоматично і несвідомо. Психологічний рівень компенсації пов’язаний зі свідомою діяльністю людини, спрямованою на відновлення власних функцій. Ефективність компенсації на соціально-психологічному рівні обумовлюється характером відносин людини і соціуму.

Процес компенсації у дітей з психофізичними вадами протікає більш інтенсивно у сприятливих умовах:

- правильно організоване, систематичне виховання та навчання;

- сполучення навчання з працею;

- оптимальні стосунки між педагогами та дітьми, а також в дитячому колективі;

- оптимальний режим праці та відпочинку;

- різноманітність методів навчання, використання технічних засобів.