В учебнике по психологии сказано: «Нельзя сводить восприятие к сумме ощущений, точно так же как при слиянии двух газов водорода и кислорода получается новое вещество – вода». Что объединяет эти два познавательных процесса, и чем они отличаются?

Почти ни в чем,сами посудите!

Объяснение:

Щороку Католицька Церква в Італії відзначає «День за життя», що є доброю нагодою поставити у центрі уваги найважливіші теми охорони людського життя від його зачаття до природної смерті. 3 лютого 2013 року в Італії «День за життя» відзначатимуть уже 35-ий раз.

Читання Євангелії цієї неділі також згадує про життя!

Ми, перебуваючи на території Італії, не можемо бути в осторонь цієї події, яка для нас є також актуальною, адже виховуючись, зростаючи в матеріальному атеїстичному контексті, ми мали небезпеку набратися неправильного поняття ЖИТТЯ. І тепер, проживаючи в культурі сучасного матеріалізму, слово життя наповнюється іншим змістом від Біблійного.

Життя – це перш за все ДАР Божий, який дарується людині як вияв Божої любові.

Це не лише просте рішення людини, чи групи людей, які є власниками над життям. Тому життя не може бути в повному розпорядженні лише людей і воно не може бути маніпульовано людьми, як їхня власність. Життя – це дар Божий, що сходить на нас щомиті. Дар життя даний нам на початку нашого існування на цій Землі і продовжуюється нам даруватися у кожній нашій миті життя. Прийде час, коли цей дар вичерпається, щоб дарувати нам інший дар. Більший дар – вічного життя. Ми, маючи цей дар земського життя, приготовляємось до прийняття більшого дару.

Ось тому нам потрібно берегти життя, дбаючи за душу і за тіло, щоб вони в гармонійному дусі розвивались і перейшли це земське перебування в осягненні святості і звершеності в Любові.

Цей дар потрібно захищати від небезпеки зі сторони неправильної ментальності, яка ділить суспільство на бажаних і небажаних. Захищати від фізичного знищення життя в демократичний іб у сучасному суспільстві. Тут мається на увазі гріхи сучасного суспільства – це штучне і навмисне перервання вагітності (аборт), це завдіяння добровільної смерті (евтаназія), це смертна кара для засуджених. Тут знищується життя, це все робиться законно, демократично. Тому виникає запитання: це суспільство є суспільством життя чи смерті?

Антична культура - це культура Стародавньої Греції і Риму, яка заклала підвалини європейської культури. "Античний" (від лат. antios) означає "давній". У працях істориків античним світом традиційно називають суспільства Стародавньої Греції та Стародавнього Риму з IX ст. до н. е. по V ст. н. е. У наш час поняття античності поширюється також і на крито-мікенську епоху (III-II тис. до н. е.), так звана егейська культура, яка існувала на о. Крит, островах і узбережжі Егейського моря та в материковій Греції.