Имена с двумя парными буквами пп, нн

Жанна, мужское что то никак не могу вспомнить

Филипп, агриппина (пп) анна, жанна, геннадий, марианна (нн)

(текст начался) я тут однажды видел как старые друзья встретились после длинных летних каникул и это было   помню я сижу в парке на скамейке и  вдруг вижу как два друга разговаривают на тему   где , кто ,  как провел свои летние каникулы. они разговаривали , смеялись показывали фотографии видео где они отдыхали , виды из окна и многое другое. дальше они пошли в магазин и снова вернулись к этой же скамейки. и продолжили свой разговор , они обменивались впечатлениями и давали друг другу советы на то кому куда хорошо бы поехать.    они договаривались о том что они будут делать в ближайшее время , куда будут ходить.    я надеюсь на то что все что они запланировали у них произойдет и что они так и останутся такими хорошими друзьями и так и будут встречаться и рассказывать такие  же   о давать дельные советы друг другу.

Першого дня життя людини – поруч мати. вона доглядає, годує і є пізнавати світ своїй дитині. вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та . мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. матір може дати розумні поради і вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. і, де б ми не були, мама завжди знайде спосіб .немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. це «пісня про рушник» андрія малишка, «два кольори» дмитра павличка, оповідання «мати» олександра рідна мати моя, ти ночей не доспала,  ти водила мене у поля край села,  і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,  і рушник вишиваний на щастя дала.  та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому. вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. і коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став тим, ким ти є.