Покажи письменно состав существительных.

Письменна это как?
а то непонятно

Человек и природа находятся в тесной взаимосвязи. в древние времена жизнь людей полностью зависела от окружающей среды. со временем люди научились строить жилища, добывать огонь, создавать необходимые орудия труда. забота о природе – долг каждого человека прошли века. современный человек в погоне за улучшением качества жизни часто наносит непоправимый вред окружающей среде. свалки мусора в лесах, загрязнение водоемов, выброс в атмосферу неочищенных выхлопных газов предприятиями давно стали привычным явлением в нашем обществе. губительное отношение к природе может иметь самые непредсказуемые последствия для всего человечества. каждый год вырубаются большие площади лесов. леса – это природные источники кислорода на планете. живой мир не может существовать на планете без достаточного количества кислорода. уменьшение зеленых насаждений ведет не только к уменьшению, но и исчезновению различных видов животных и птиц. промышленные предприятия сбрасывают тонны отходов в водоемы. такую воду не только опасно пить, но и просто купаться в ней. человек хищнически добывает из недр земли полезные ископаемые. а ведь их запасы ограничены. может наступить время, когда они вовсе иссякнут. и это при том, что ученые во весь голос заявляют о необходимости использования энергии солнца и ветра, приливов и отливов. природа и люди – одна семья иногда, кажется, что человек забыл, что без природы он не может существовать. ведь он дышит ее воздухом, ест плоды, пьет воду. и так мало заботится, чтобы сохранить среду своего обитания! вспоминается, что наши славные предки бережно относились к матушке-природе. об этом можно судить из дошедших до нас преданий, мифов, пословиц и поговорок. с детства я помню поговорку: «кто срубил дерево, того поругают дети. кто посадил дерево – того похвалят внуки». дедушка учил меня не ломать деревья, не рвать без необходимости цветы, жалеть бездомных животных. как-то я от него услышала: «сломить дерево – секунда, а посадить – годы». он часто повторял свою любимую поговорку: «лес да цветы – земное царство, воздух в лесу – лучшее лекарство» я считаю, что важно, чтобы родители учили детей любить природу. разве можно не любить утренний рассвет, шелест дождя, сияние солнца? разве можно не восхищаться красотой роз и утонченностью лилий? сам того не замечая, человек постоянно тянется к природе. у нас поднимается настроение, улучшается самочувствие, чувствуется прилив сил и энергии после отдыха на берегу реки, прогулки в лесу. с каким удовольствием мы собираем грибы и лесные ягоды! радуга на небе после дождя очаровывает. в теплый летний день невозможно находиться в квартире. хочется быстрее выйти из помещения на свежий воздух. природа способна излечивать многие болезни. на нашей планете все меньше остается нетронутых уголков природы. с каждым годом возрастает количество видов растений, зверей и птиц, занесенных в красную книгу. часто возле водоемов установлены таблички «купаться запрещено». мы и природа – одно неделимое целое. человека – сохранить природу для грядущих поколений. стараться делать все возможное для приумножения ее богатств.

Відповідь:

Пояснення:

Значення географії у свідомості пересічної людини часто недооцінене. Це при тому, що більшість інформації, яку сприймає людина, має просторову прив'язку. Без географічних знань неможливе успішне державне та регіональне управління, інженерно-проектувальна та будівельна діяльність, діяльність міжнародних компаній, внутрішня та зовнішня розвідка, прогнозування погоди тощо. Значна частина прогресу у впровадженні інформаційних технологій пов’язана саме зі створенням геоінформаційних систем. Проте географія достойна більшого, ніж бути служницею інших наук та видів людської діяльності.Що вирізняє сучасну географію від інших наук? Для географії властивий холістичний погляд на світ - дослідження світу як цілісності, де жоден елемент не може розглядатися відірвано від інших. Жодна інша наука не претендує на пошук універсальних законів, які би пояснювали розвиток усіх форм руху матерії у їх єдності, намагаючись подолати прірву між сферою матерії і духу, природничого та суспільного. Її девіз – "Простір та взаємодія". У цих пошуках географія як ніколи наближається до філософії. Для науки, що традиційно дистанціювалася від неї й була "сама собі філософією" - це хороший знак і ознака прогресивності.Ми живемо у час швидкого науково-технічного прогресу та глобалізації, коли нівелюються відстані та розчиняються кордони, універсалізуються економічні, соціальні, культурні аспекти життя людей у найвіддаленіших куточках світу.Здавалося б, зникає важливість географії як вчення про місцерозташування, локації, географічне положення, відміни від місця до місця. Але для людей, коли і де б вони не жили, психологічно важливо відчувати свою унікальність, свою ідентичність. Парадокс, але глобалізація усе більше підштовхує до посилення ролі місцевого (локального, регіонального).Географія це неоціненна наука у сучасному житті.