Предложения, в которых между подлежащим и сказуемым
нужно поставить тире:
1, 7, 14, 15
**В этих предложениях подлежащее и сказуемое
выражено именем сущ. в И.п.
__
1. Снегирь – пухленькая красногрудая птичка.
2. Синица зимует в наших краях.
3. Это были слёзы радости.
4. Море сверкало на солнце.
5. Орёл летел над вершиной горы.
6. Воздух лёгок и чист.
7. Январь – месяц суровых морозов.
8. У бабушки золотые руки.
9. Нежна апрельская прохлада.
10. В лесу прохладно.
11. Светла июньская ночь.
12. На траве повисли крохотные капельки росы.
13. У Ольги длинные косы.
14. Волга – великая русская река.
15. Синица – зимующая в наших краях птичка.
Предложения, в которых между подлежащим и сказуемым
нужно поставить тире:
1, 7, 14, 15
**В этих предложениях подлежащее и сказуемое
выражено именем сущ. в И.п.
__
1. Снегирь – пухленькая красногрудая птичка.
2. Синица зимует в наших краях.
3. Это были слёзы радости.
4. Море сверкало на солнце.
5. Орёл летел над вершиной горы.
6. Воздух лёгок и чист.
7. Январь – месяц суровых морозов.
8. У бабушки золотые руки.
9. Нежна апрельская прохлада.
10. В лесу прохладно.
11. Светла июньская ночь.
12. На траве повисли крохотные капельки росы.
13. У Ольги длинные косы.
14. Волга – великая русская река.
15. Синица – зимующая в наших краях птичка.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.
Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь гав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна гати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.
Коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. Там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким Льонькою з оповідання Віктора Близнеця. На природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії.
Думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь Віктора Близнеця «Звук Павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.