Ссилой бью его и он отлетает. запятая. всегда интересовал вопрос, как поступать с запятыми, когда есть два сказуемых и одно подлежащее. если бы предложение выглядело так: "я с силой бью его, и он отлетает", запятая будет нужна, т. к. 2 грамм. основы. но как поступать, если их, так сказать, полторы?

Тут две основы, одно предложение определенно личное односоставное (бью) , второе двусоставное (он отлетает) . Запятая ставится.

Запятая нужна. В первом предложении неполная грамматическая основа (только сказуемое), в другом — полная (подлежащее и сказуемое), однако запятая ставится потому как грамматически основ ДВЕ, а следовательно, — это правило постановки пунктуации в сложном предложении. Кстати, предложения "С силой его бью" и "Я с силой его бью" — равносильны, просто "Я" иногда убирают из предложения в тексте, дабы избежать тавтологий, например.

Марк Твен (англ. Mark Twain, вимовляється Твейн), справжнє ім'я: Семюель Ленґгорн Клеменс (англ. Samuel Langhorne Clemens; 30 листопада 1835 Флорида, штат Міссурі — 21 квітня 1910, Реддінг, штат Коннектикут) — американський письменник, гуморист, сатирик, публіцист, видавець. Найвідомішими творами є «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна».

Вільям Фолкнер писав, що він був «першим по-справжньому американським письменником, і всі ми з того часу — його наступники», а Ернест Хемінгуей писав, що «вся сучасна американська література вийшла з однієї книжки Марка Твена, котра називається „Пригоди Гекльберрі Фінна“».

Семюель Ленґгорн Клеменс народився у сім'ї збіднілого теннессійського купця Джона-Маршала Клеменса (11 серпня 1798 — 24 березня 1847) і Джейн Лемптон-Клеменс (18 червня 1803 — 27 жовтня 1890 року)[4]. Він був шостою дитиною у сім'ї, в якій було семеро дітей і тільки четверо з них вижило.

Коли Маркові Твену виповнилося чотири роки, його сім'я переїхала у місто Ганнібал, де був річковий порт на Міссісіпі. Згодом Ганнібал стане прообразом містечка Сент-Пітерсберг у знаменитих романах «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна». На той час Міссурі був рабовласницьким штатом, тому вже тоді Марк Твейн зміг ознайомитися із рабством, яке буде згодом описувати й засуджувати в своїх творах.

У березні 1847 року, коли Марку Твену було 11 років, його батько помер через пневмонію.[5] Наступного року він починає працювати помічником у друкарні. З 1851 займається набором (друком) і редагуванням статей та гумористичних нарисів для газети «Ганнібальський часопис», власником якої був його брат Оріон. У віці 18 років він залишив Ганнібал і працював у друкарнях Нью-Йорка, Філадельфії, Сент-Луїса та інших міст. Він займався самоосвітою, багато часу проводячи в бібліотеці, таким чином отримуючи стільки знань, скільки він би зміг одержати, закінчивши звичайну школу.[6][11] У віці 22 років Твен повернувся в Міссурі. На шляху до Нового Орлеану Марк Твен подорожував на пароплаві. Тоді ж у нього з'явилася мрія стати капітаном корабля. У цей час така робота була вельми високооплачуваною — середня зарплата становила $250 на місяць[7], що дорівнює сьогоднішнім $155 000 в рік.