Составьте текст про дружбу. , художественный, разговорный, публицистический, научный, официально деловой,

Ми часто називаємо друзями тих, хто насправді є приятелями. Тобто тих наших «друзяк» з якими ми просто сидимо за партою, до яких ходимо грати в ляльки або в комп’ютерні ігри. Чи може нам хочеться піти на сусідню вулицю покататися на гойдалці, а мама не пускає самого. Доводиться шукати тих, хто піде разом з нами. Так з’являються в нас приятелі, яких ми гордо називаємо «друзями».

А справжня дружба – це щось ширше та глибше, я так вважаю. Друг – не той хлопець або дівчинка, який відразу залишить тебе, якщо ти перестанеш грати з ним у м’яча, або ходити з ним на річку, або дозволяти сідати за свій комп’ютер. Друг – це людина, якій цікавий ти сам, твоя душа, твої думки, твої захоплення. Який тебе прийме таким, який ти є, навіть якщо ти перестанеш слухати хіп-хоп та перейдеш на панк-рок. Який буде тебе зупиняти, якщо ти щось робиш погане, а не просто пліткувати за спиною.

Раніше мені інколи ставало дуже неприємно – дружиш-дружиш із кимось, мало не душу йому виповідаєш, а потім – раз! І його вже нема, він знайшов когось цікавіше чи заможніше, і вже не хоче навіть при зустрічі два слова сказати. А тепер мені все одно. Значить, це були не друзі, і не потрібно за ними побиватися.

Мої знайомі часто говорять, що друг ніколи ні в чому не відмовить. Мовляв, от ти мені не дав якусь річ – значить ти поганий друг. А я вважаю не так. Навіть якщо друг тобі щось не дав – подумай і намагайся зрозуміти, чому він це зробив. Можливо, він не має змоги. Можливо, не так тобі ця річ і потрібна. Наприклад, якщо пияка вимагає горілки, а добрий «друг» йому носить, замість того, щоб умовити його лікуватися – то що це за друг такий ?

Раніше у мене теж не виникало думок, яким має бути справжній друг, я просто грався з іншими дітьми, підлітками. Але нещодавно я десь почув фразу, що «друг мій – це третє моє плече». І про те, що друга не треба ні про що просити, він сам дізнається, що тобі треба, якщо він справжній. Але щоб досягти того ідеалу, потрібно самому стати таким другом. І тоді побачиш – хто відкликається на твоє серце, а хто байдужий, і хоче лише мати зиск.

У мене дуже багато знайомих, приятелів, і в школі, і на вулиці. Є і друзі, яких я би назвав справжніми, але не буду казати гучних слів. Можливо, я сам ще не такий сильний, справжній друг, щоб вимагати такого від інших. Я думаю, час покаже, якою сильною буду наша дружба – якщо ми не загубимося після школи, студентами у дорослому житті. Я дуже сподіваюсь на це.

Анекдот - короткий рассказ о вымышленном событии, с шутливым или сатирической окраской и неожиданной остроумно концовкой. Анекдот сейчас очень маленький с забавным, смешным содержанием и неожиданным острым концом. Анекдот имеет структуру, состоящую из 2-х частей, -завязка, -рассказ о каком-нибудь событии или происшествии, диалог персонажей, а затем неожиданная развязка. Шутка - это фраза или небольшой текст юморист чешского содержания. Она может быть в различных формах, таких как вопрос/ответ или короткая байка. Шутка всегда является показателем нестандартного, творческого или даже экспериментального подхода к языку. Современная шутка характеризуется большей обращенностью к содержательной стороне языка. Шутка - уникальный речевой жанр, наглядно десонстрирующий проявления творческой активности человека и выпукло десонстрирующий особенности его характера.

1)Имя прилагательное -это часть речи которая обозначает признак предмета и отвечает на вопросы какой ? чья ?

2) Общее: -общий корень; -в кратких прилагательных пишется столько же Н, сколько и в полных. Различия: - полные прилагательные изменяются по числам, падежам, родам и они склоняются, краткие- только по родам и числам; -полные прилагательные в предложении являются определением, краткие-сказуемым.

3)Правописание гласных а падежных окончаниях прилагательных , краткие прилагательные с основой на шипящую с ь .

4)вопросительное слово определить окончание прилагательных , потому что у самого вопроса есть окончание прилагательного , к которому задаётся вопрос .

5)краткие прилагательные пишутся без ь кроме слов исключений .