Обязанности граждан Казахстана​

Объяснение:

34-38 следующие основные обязанности: Обязанность соблюдать Конституцию и законодательство РК, уважать права, свободы, честь и достоинство других лиц. Обязанность уважать государственные символы Республики. Обязанность и долг каждого уплачивать законно установленные налоги, сборы и иные обязательные платежи

Кто такая личность? Не каждого человека можно так назвать. Надо обладать определенным набором черт характера и душевных качеств, чтобы иметь право им называться. Часто можно услышать словосочетание «выдающаяся личность» на счет известного человека. Но не только известностью измеряется это понятие.

На мой взгляд, личность — это искренний, целостный человек, который живет согласно своему призванию. Он сумел выявить свои наклонности, раскрыть свои таланты, преодолеть свои недостатки и благодаря этому добиться успеха в жизни и быть счастливым. При этом он с уважением относится к другим, не позволяет себе презрительного и поверхностного отношения к ним. Иногда говорят «сильная личность», но сила — не значит жесткость. По моему мнению, человеку нужна сила особенно для того, чтобы быть добрым, сочувствующим, даже уметь поступиться своими интересами ради другого человека.

Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.

Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.

Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом вона відродиться, і настануть щасливі часи її відновлення. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.