Вкаком слове верно выделена буква, обозначающая ударный гласный звук? 1)щавель.2)красивее 3)начал 3)жалюзи

Жалюзи правильный ответ

правильный ответ жалюзи,

потому что щавель, красивее, начал

Инфинитив

крича́ть время
крича́л

Сослаг. наклонение
крича́л бы

я кричу́
ты кричи́шь
он/она/онокричи́т
мы кричи́м
вы кричи́те
он икрича́т
Будущее время
я буду крича́ть
ты будешь крича́ть
он/она/оно будет крича́ть
мы будем крича́ть
вы будете крича́ть
они будут крича́ть время
я (он)крича́л
я (она)крича́ла
ты (он)крича́л
ты (она)крича́ла
он крича́л
она крича́ла
оно крича́ло
мы крича́ли
вы крича́ли
они крича́ли

Инфинитив
гореть время
горе́л

Сослаг. наклонение
горе́л бы

Настоящее время
я горю́
ты гори́шь
он/она/оно гори́т
мы гори́м
вы гори́те
они горя́т
Будущее время
я буду горе́ть
ты будешь горе́ть
он/она/оно будет горе́ть
мы будем горе́ть
вы будете горе́ть
они будут горе́ть время
я (он)горе́л
я (она)горе́ла
ты (он)горе́л
ты (она)горе́ла
он горе́л
она горе́ла
оно горе́ло
мы горе́ли
вы оре́ли
они горе́ли

Инфинитив
петь время
пел

Сослаг. наклонение
пел бы
Настоящее время
я пою́
ты поёшь
он/она/оно поёт
мы поём
вы поёте
они пою́т
Будущее время
я буду петь
ты будешь петь
он/она/оно будет петь
мы будем петь
вы будете петь
они будут петь время
я (он)пел
я (она)пе́ла
ты (он)пел
ты (она)пе́ла
он пел
она пе́ла
оно пе́ло
мы пе́ли
вы пе́ли
Они пели

Инфинитив
течь время
тёк

Сослаг. наклонение
тёк бы
Настоящее время
я теку́
ты течёшь
он/она/оно течёт
мы течём
вы течёте
они теку́т
Будущее время
я буду течь
ты будешь течь
он/она/оно будет течь
мы будем течь
вы будете течь
они будут течь время
я (он)тёк
я (она)текла́
ты (он)тёк
ты (она)текла́
он тёк
она текла́
оно текло́
мы текли́
вы текли́
они текли́

як відомо з тексту роману дж. свіфта «мандри гуллівера», головний герой, гуллівер, потрапив у ліліпутію.

жителі цієї країни, ліліпути, досить дивні. вони у дванадцять разів менші за гуллівера, але їм вдалося його зв’язати. звичайно, герой міг вирватися з цієї не­волі, адже він був сильним, але скорився, бо ліліпути-таки завдавали йому болю. гуллівер дозволяв робити з собою що завгодно, покірно сприймав усі вчинки лілі­путів, бо вважав нетактовним порушувати закони гостинності. незважаючи на те, що людина-гора, як ліліпути назвали гуллівера, сприймав усі умови угоди, навіть якщо вони були принизливими для нього, він не був вільною людиною.

гуллівер погоджується жити на прив’язі, дозволяє обшукувати кишені, схиля­ється перед імператором і починає говорити з ним улесливо й запопадливо. слід сказати, що героя не тривожить ганебність його становища, і складається вражен­ня, що в нього немає жодних нарікань на свою долю.

дивно, але велетень став маріонеткою у ліліпутів! мабуть, атмосфера під­лабузництва вплинула і на гуллівера, і він теж пристосовується до певних умов життя.

але стався один випадок, який змінив ставлення гуллівера до ліліпутів. геро­єві загрожувало страшне покарання з боку імператора ліліпутів: гуллівера мали осліпити. на думку ліліпутів, очі гулліверові зовсім не потрібні, «адже можна ди­витися на світ очима міністрів». тобто мета ліліпутів — нівелювати його як осо­бистість, зробити з нього покірного слугу. цей факт змусив його переглянути свої погляди, у гуллівера прокидається людська гідність, що породжує рішучість, здатність до активних дій. він тікає до блефуска. а за кілька місяців повертаєть­ся до ії.

я подумала про те, що жителі фантастичної країни ліліпутії надто маленькі. вони дуже метушливі, нагадують чимось комах, але живуть за людськими закона­ми, розв’язують людські проблеми, дрібні й нікчемні вони у ліліпутів, яких поло­нили улесливість, підлабузництво, ницість, підступність. їхнє королівство лише на перший погляд здається нормальним, а насправді ним править ницість і зло. зро­бивши своїх героїв маленькими, свіфт не хотів образити людей низьких на зріст. страшним є не маленький зріст, а маленька душа, не здатна на благородство.

тому слід завжди пам’ятати, що ніколи, ні за яких обставин не треба забувати про людську гідність, яка не дозволить плазувати ні перед ким.

источник: як не перетворитися на ліліпута? - твори | зно